Членкиня Волинського обласного ветеранського товариства політичних в'язнів і репресованих Оксана Рекретюк в ефірі ГІТ в проекті «Волинь на варті. Разом до перемоги!» розповіла про випробування репресованих, а також важливість щорічного вшанування їх пам’яті.

Щороку, в третю неділю травня, відзначають День пам’яті жертв політичних репресій.

 Окупанти-совєти забрали їх всіх до армії і вони одразу попали всі в Сибір… І за перший рік перебування в Сибіру померло 70% тих, хто був заарештований. Люди проходили великі страждання, великі випробування, — розповіла Оксана Рекретюк.

 Її батько, Володимир Табачук, був підрайоновий сітки ОУН-УПА.

Насправді пережив він багато. Це і голод, люди вмирали без допомоги лікарняної. І лісоповал був, і морози. Люди вмирали від нестатку їжі і хвороб. Ставлення було таке, як для політичних ворогів, — поділилася спогадами та переживаннями вона.

Оксана Рекретюк провела чітку паралель, що ті методи, які були тоді у рф, є і на сьогоднішній день. Оскільки не було визнано, що чинився геноцид проти українського народу, через те й не було репарацій, переконана членкиня Волинського обласного ветеранського товариства політичних в'язнів і репресованих.

Без вшанування пам’яті героїв колишніх, немає усвідомлення того, що маємо на сьогоднішній день і трудно говорити навіть те, що буде завтра, — наголосила вона.

Однозначно має бути визнання політичних в'язнів і репресованих на державному рівні.