Не менш страшною та ефективною зброєю сучасності на рівні з літаками, танками, гарматами чи ядерними бомбами є звичайнісінький телевізор. Нині ми ведемо запеклі бої з російською неоімперією не тільки у фізичному просторі, а й у інформаційному. Подекуди своєю інтенсивністю і завзятістю вони не поступаються найжорстокішим сутичкам на лінії фронту, а за їхніми наслідками часто визначається переможець – той, за ким поле бою.

З лютого спостерігається різке зростання кількості інформаційних спецоперацій рф проти України. Вони не завжди очевидні і не завжди результативні, адже й ми, українці, навчилися протидіяти противнику на цій ділянці фронту.

Наш противник активно використовує інформаційний простір для завдавання шкоди українській обороні.

Від лютого російська пропагандистська машина постійно нарощує інтенсивність антиукраїнських дій в інформаційному просторі, розширює тематику інформаційної агресії і посилює тиск на наше суспільство з метою, що називається, «взяти на переляк» противника. За моїми спостереженнями, щодня в наше інформаційне поле вкидається два-три продукти роспропаганди, скажімо так, «одноденки». Крім того, у постійному тренді росіяни підтримують до двох десятків інформпроєктів, що діють у короткостроковій перспективі, а також до п’яти ключових, розрахованих на довготривалу перспективу.

До найсвіжіших генеральних тем, які для роспропу вже стали напрямком зосередження серйозних зусиль, я б відніс історію оборони Маріуполя і, зокрема, дій «Азову».

Нині вже абсолютно чітко зрозуміло, що в рф вирішили використати цю історію для довготривалої ІПСО (інформаційно-психологічна операція. — Ред.). Про це можна говорити тепер цілком упевнено, адже росіяни вже «засвітили» її ключових акторів.

Нагадаю деякі факти.

По-перше, це заява спікера держдуми рф в’ячеслава володіна про внесення на розгляд депутатів думи законопроєкту, що унеможливить обмін полонених «азовців».

Друге – цілком синхронна з попередньою заява верховного суду рф про розгляд справи щодо визнання «Азову» терористичною організацією.

Третє – повідомлення про те, що слідчий комітет (ск рф) порушив кримінальні провадження проти захисників Маріуполя за фактом вчинення «злочинів проти людяності».

Усі три епізоди і їхні фігуранти складаються у формулу чітко розігруваної спецоперації. Ба більше, VIP–статус персоналій та організацій-учасників цієї ІПСО дуже красномовно говорить про особливу увагу, яку надають їй у кремлі.

Плюс, варто взяти до уваги й заяви керівництва так званої днр щодо можливості створення «міжнародного трибуналу» для «розслідування» «злочинів» захисників Маріуполя, оскільки вони були нібито скоєні безпосередньо на території «днр».

Щодо цільових аудиторій цієї операції. Насамперед це, звісно, українське суспільство. Потім – наше воєнно-політичне керівництво, а також особовий склад полку «Азов». Тобто буде «вкидатися» теза, що «Азов», фактично, віддали на поталу противнику, ніякого обміну військовополонених не буде.

Відповідно, якщо обміну немає, то є акт капітуляції, здачі в полон українських воїнів. Ці тези вже лунають у нашому інформаційному середовищі. Я дивлюся по тих наративах, які транслюються на телеканалах, й очевидно, що вони спрямовані на розхитування ситуації в країні. Й оскільки ця тема має надзвичайно потужний емоційний заряд, вона буде найбільш небезпечним інструментом в руках противника на найближчі рік-півтора.

Спецпропаганда рф, звісно ж, використовуватиме її й для внутрішнього споживача, для задурювання мізків мешканцям «лнр/днр», а також намагатиметься просувати на Заході через свою агентуру впливу.

Виникає питання — як нам протидіяти цій спецоперації?

Нам слід бити брехню агресора правдою. Ми мусимо бути готовими ефективно спростовувати найбезглуздіші звинувачення росіян, швидко реагувати на абсурдні заяви тамтешньої влади. Маємо готуватися до марафону з цієї теми.

Вже зараз можна спрогнозувати пікові моменти її інформаційної активності. Наприклад, це буде початок так званого суду, потім якісь етапи розслідування, за ними – «вирок суду», наступний – ухвала рішення президента рф чи то щодо помилування, чи щодо можливого обміну «азовців».

Повторюся, потенціал цієї інформаційної теми дозволить їй бути номером один у топі подій як мінімум протягом року. Нам потрібно вже зараз активно протидіяти цій спецоперації, чітко відстоювати позиції України і міжнародного воєнного права та готуватися до майбутніх інформбаталій.

Тож – будьмо пильні і професійні, тоді перемога буде за нами!

Дмитро СНЄГИРЬОВ (керівник ГІ «Права справа», воєнний експерт, спеціально для ГІТу)