Британський прем’єр-міністр Борис Джонсон оприлюднив колонку в авторитетному виданні The Sunday Times про необхідність довготермінової підтримки України на тлі затяжної війни з Росією.

Пор це стало відомо з колонки Джонсона на сайті The Sunday Times.

«Уявіть на хвилину, що мрії Володимира Путіна про переможну славу справдились. Припустімо, йому дозволили би забрати всі ті території, які зараз окуповані російськими військами. Можливо, ніхто й пальцем не поворухнув би під час такої анексії до складу ще більшої Росії захоплених нині територій разом із наляканим населенням.
Це принесло би нам мир? Це зробило би світ більш безпечним? Ваше життя стане безпечнішим?
Насправді ми всі можемо самі собі озвучити відповідь. Таке непорозуміння стало би найбільш великою перемогою для агресора в Європі з часів Другої світової війни. Ми знаємо, що Путін би не зупинився на розчленуванні України. Лише минулого тижня він порівняв себе з Петром Першим й присвоїв Росії «вічне право повертати» території, які будь-коли в минувшині населяли «слов’яни» – доктрина, яка виправдовує загарбання величезних територій в Європі, включно з територіями країн-членів НАТО.
А тим часом диктатори по всьому світу відчули би в собі сміливість силою забирати все, про що вони мріють, і після цього жодна країна не змогла би почуватись в безпеці. Чи це саме те, про що будь-хто з нас у світі мріє?» – пише Джонсон.

Далі в колонці він відзначив героїзм українських військових, які зупинили наступ російських окупантів на Київ та зберегли державність.

Він просить громадськість та лідерів західних країн не боятися, що російські війська повільно в агонії вигризають території на Донбасі, насамперед у периметрі навколо Сєвєродонецька. Британський прем’єр запевняє, що час не сприяє російським окупантам.

«З прикрістю зазначу, що нам треба готуватися до затяжної війни, так як Путін перейшов до військової кампанії на виснаження, намагаючись стерти українські сили дедалі більшою силою. Сполучене Королівство й наші друзі мусять реагувати, а саме забезпечити Україну необхідними стратегічними ресурсами, аби вистояти і зрештою здобути перемогу.
Час – надзвичайно важливий чинник. Все залежить від того, чи Україна буде здатна швидше збільшити свою спроможність відвоювати загарбані території, поки росіяни будуть прискорено збирати ресурси для нової атаки. Наше завдання полягає в тому, аби час все-таки став союзником України в цій ситуації».

Джонсон запевняє, що Заходу навіть вигідніше, щоби Путін й далі перебував у своїх ілюзіях щодо спроможності стерти українське військо грубою силою й сподіваючись, що час не на боці України.

Тим часом західні партнери України повинні виконати чотири пункти для того, аби допомогти Україні вистояти і перехопити ініціативу.

По-перше, Захід повинен забезпечити Україну всім необхідним озброєнням, боєприпасами, спорядженням та навчанням. Британія планує навчати близько 10 тисяч українських військових упродовж 120 днів, що дорівнює кількості українців, які пройшли військовий вишкіл за 7 років перед широкомасштабним вторгненням.

По-друге, Захід повинен допомогти Україні зберегти стабільність своїх державних інститутів фінансовою допомогою, адже український уряд повинен утримувати соціальну інфраструктуру, виплачувати заробітну плату та пенсії, а також фінансувати відбудову зруйнованих будівель.

По-третє, забезпечити суходолом маршрути для експорту українського продовольства, насамперед зерна, аби зберегти надходження в українську економіку.

По-четверте, Британія спільно із союзниками повинна розблокувати українські морські порти та допомогти негайно вивезти 25 мільйонів тонн пшениці й кукурудзи, які потребують найменш розвинуті країни світу. Їм загрожує голод через російську блокаду Чорноморського узбережжя України, тому потрібно надати відповідне озброєння Україні та підтримувати дипломатичні зусилля, зокрема через ООН щодо створення безпечного коридору з Одеси.

«Усе має рухатися до єдиної мети. Ми повинні зміцнити наших українських друзів, аби вони змогли скінчити цю війну на тих умовах, які озвучив президент Зеленський. Це повинно стати нашим визначенням успішного завершення війни».