Коли Микола з Камінь-Каширщини після півторамісячних військових навчань на полігонах опинився на фронті, його рідні та знайомі одразу зголосилися організувати потрібну допомогу. І це було дуже доречно.

Адже, потрапивши на передові позиції на Донеччині, наші захисники одразу відчули потребу у деяких речах, - пише газета Полісся.

«Найперше, про що попросив Микола, — лопати. Бо це — піхота. Він каже: «Йдемо – копаємо, стоїмо — копаємо, відпочиваємо — теж копаємо». А земля там дуже тяжка», — передає слова військового підприємиця із центарльного ринку Каменя-Каширського.

Вона спільно з іншими підприємцями міста буквально за три тижні змогла зібрати необхідну суму для цього.

«У нелегкий сьогодні для України час увесь світ єднається у відчайдушній боротьбі проти російських загарбників. Не могли залишитися осторонь і ми. Тому, коли виникла потреба, підприємці Камінь-Каширського ринку, ТК “Пасаж” ТЦ “Big Ben”, ТЦ “Добробут”, магазинів “Автозапчастини”, “Школярик”,”Панна”, прихожани церкви Христа Спасителя, працівники IT сфери міста Києва та звичайні жителі нашого міста об’єднали зусилля та зібрали 4 тисячі доларів лише на автомобіль», — зазначає підприємиця.

До речі, де та який автомобіль краще придбати для бійців, порекомендували у районному військкоматі. Там порадили людей, які можуть допомогти у цьому. Ті ж оперативно доставили позашляховика з-за кордону. І коли він був уже готовий до відправки, тобто перефарбований у маскувальні кольори, перевірено його технічний стан, небайдужі краяни завантажили авто ще й продуктами, одягом, білизною.

Зокрема, чимало солодощів було надано раків-ліським хабом. Підтримали в організації допомоги рідні Миколи, волонтери з Ковельщини. Вони, зокрема, придбали квадрокоптера. Отримали підтримку й у районному територіальному центі комплектування та соціальної підтримки. Вдалося роздобути якісний бінокль та лопати.

«Микола був надзвичайно здивований та безмежно радий такій суттєвій підтримці. Бо спочатку він навіть повірити не міг, що нам вдасться назбирати на автомобіль. А коли ми повідомили, що все вийшло, сам приїхав та забрав його. Адже на передовій без техніки дуже складно. Це ж треба і їжу, воду привезти, й одяг завезти попрати, вивезти поранених чи загиблих. Тому Микола від усієї 68-ї «Єгерської бригади» передає величезну вдячність усім, хто долучився до цієї допомоги. Дякуємо і ми, організатори цієї справи, за розуміння, добро та підтримку. Поки ми в єдності, поки є такі люди, здолаємо всіх ворогів і звільнимо рідну Україну», — каже співрозмовниця.

Дійсно, саме у співпраці можна максимально під-тримати наших захисників та подбати про те, щоб вони були забезпечені необхідним для ефективної боротьби з окупантами. А ось такі спільні добрі справи щораз наближають нас до Перемоги.