Сьогодні, 9 вересня, близько 18-ї години на одній із транспортних розв’язок Луцька сталась ДТП — зіткнулись два легковики
29 серпня в Україні вшановують пам’ять загиблих захисників
Захищаючи Україну від рашистських агресорів, загинув 27-річний Роман Доскуч із села Затурці Волинської області.
Про це повідомляє Затурцівська громада.
Як писав свого часу Район. Локачі, Роман Ігорович Доскуч підписав контракт із Збройними силами України у 2016 році: якраз у свій День ангела – першого грудня. А вже через два місяці в складі 14-ї окремої механізованої бригади вирушив на передову. Його взвод «кинули» на Луганщину – в Новоайдарський район. Бійці потрапили відразу на першу лінію фронту, де найближчий вогневий рубіж противника знаходився всього за 1200 метрів.
«До сепаратистів, які зайняли житлові будинки в селі Довге, було рукою подати.Розділяла наші позиції єдина перепона – глибоководна річка Сіверський Донець, що унеможливлювало прямі сутички. Прибічники «руського міра», попри«» Мінські домовленості, періодично гатили по нас з мінометів та крупнокаліберних кулеметів. Обстріли, бувало, вели й в нічну пору доби. Та просунутись ворогу вперед не вдалося. Пробувши там десять з половиною місяців, наш підрозділ відправився на ротацію», – розповідав військовослужбовець у 2019 році.
Та попереду чекало ще вісім непростих фронтових місяців…
«Поблизу Катеринівки, де дислокувався наш батальйон під час другого виїзду на Схід, було дійсно гаряче… Воювати доводилось в посадках. Територія проглядалась погано, а дистанції для ведення вогню здавалися незначними. У тих умовах найкращою зброєю для солдатів були власні інтуїція, слух та зір. Рятувало це, на жаль, не завжди: від куль снайперів на сусідніх позиціях полягло двоє побратимів» – ділився сумними спогадами воїн.
Йому доводилось брати участь у навчаннях, які проводились на Львівщині спільно з іноземними бійцями. Разом з інструкторами НАТО відпрацьовували штурми, атаки, прийоми оборони тощо. Багато корисних навик набувається й під час бригадних злагоджень, що відбуваються максимально наближено до бойових умов. Такі Роман проходив на Рівненщині.
Роман Ігорович пишався тим, що став військовим. Він до останнього подиху зберіг вірність даній Україні присязі.
Вічна слава Герою! Герої не вмирають!
Наступний допис
©2024 uaGit
Коментарі