В умовах повномасштабної війни в Україні велика кількість громадян зникли безвісти, а місцеперебування деяких мирних жителів досі не можуть встановити.

Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олег Котенко пояснив, що робити родині чи друзям, в яких близька людина досі не виходить на зв’язок, - пишуть Факти.

«Є декілька прикладів, коли військові зникли безвісти, і через тиждень знайшлись. Це була розвідка, яка потрапила під обстріл, потім вона вийшла. А ми вже думали, що вони у полоні або могли загинути. Якщо буде можливість у людей з Маріуполя або розбомблених міст звертатися до нас, у них буде зв’язок, то ця цифра (зниклих безвісти. – Ред.), на жаль, ставатиме більшою».

Котенко пояснив, куди необхідно звертатися, якщо є інформація про зникнення людини. За його словами, про зникнення може повідомити будь-яка людина, тобто це можуть бути знайомі, сусіди, друзі або роботодавці.

Потрібно обов’язково звернутися до Нацполіції, і написати заяву про зникнення людини. По-друге, варто звернутися до НІБ за телефоном 1648. По-третє, звернутися до нашого сall-центру (Офісу уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. – Ред.). Телефон: 0800-339-247. Якщо людина телефонуватиме з-за кордону, у нас є ще один телефон на будь-який месенджер: 095-896-04-21.

Це простий алгоритм дій людей, які до нас звертаються. Звертатися може будь-хто: сусід чи друг. Потрібно якнайбільше інформації: прізвище, ім’я, по-батькові, рік народження та де зникла людина, щоб ми могли розпочати пошук.

Уповноважений розповів, що зараз є багато шахраїв, які прагнуть нажитися на чужому горі. За його словами, люди, які займаються пошуком зниклих безвісти, не вимагають грошей.

«Якщо людина передає якусь інформацію, то потрібно точно знати, що її не використають проти неї ж. Я хочу звернутися до всіх рідних: люди, які займаються пошуком, не беруть за це гроші. Як зробити це ефективніше, то дійсно, нам потрібно розуміти, в якому місці зникла людина.
Якщо це військові, то для нас не треба нічого, ми й так розуміємо, в якому місці перебуває та чи інша бригада. Нам треба знати, де та в який час, тобто, коли це сталося. У нас є карта бойових дій, і ми розуміємо, де це можливо. Якщо людина потрапила у полон, то орієнтовно розуміємо, куди саме», – резюмував Котенко.