Бойовий медик 14-ї бригади 22-річна Лілія під час бою на Харківщині прикривала наступ воїнів на Харківщині з гранатомета

Про це розповідає пресслужба 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

– На той момент треба було прикрити хлопців. Я вмію і можу це зробити. Тож зробила. І зроблю все, що в моїх силах, для нашої Перемоги! – каже Лілія.

Дівчина розповідає, що під час кількаденної операції зовсім не відчувала страху, натомість були неймовірні хвилювання й піднесення. Адже бойовий медик розуміла, яке історичне значення матиме те, що вона робить.

– Звісно, рідні не знали, що і де я роблю, головне, щоб вони не хвилювалися. А я, як і кожен із нас, чітко знала, як діяти, аби вибити наволоч із займаних позицій.

Ворог до останнього не здогадувався, що він оточений, каже Ліля. Коли ж зрозумів, яке в нього становище, зав’язався запеклий бій...

– Відверто кажучи, для мене, та й для всіх, хто був поряд зі мною, панічні крики ворога, його спроби евакуювати поранених, вибухи, коли він підривав боєкомплект, звучали, як музика… Нелюди не заслуговують ні на жаль, ні на співчуття. Смерть ворога – це відповідальність ворога, який прийшов на нашу землю.

Побратими свого бойового медика не нахвалять – за фахові навики, за бойовий, але погідний характер, за веселу вдачу, і за ямочки на щоках, які навіть найпохмуріший день здатні зробити яскравішим.