У руці Богдана Хмельницького на центральній площі Рожища замайорів стяг від наших захисників.

Про це інформують на сайті Рожищенської міської ради.

Червоно-чорне полотнище з написом: «Віримо в ЗСУ» та підписами побратимів з 14 окремої механізованої бригади розмістив на пам'ятнику українському гетьману та полководцю земляк Олександр Андрієвський з Рудні, котрий приїхав вперше за довгий час з передової у кількаденну відпустку.

24-річний Олександр Андрієвський – військовий-контрактник. До повномасштабної війни близько року опановував премудрості військової справи, тож після 24 лютого його з побратимами, як досвідчених воїнів, першими кинули на передову.

Соледар та Бахмут – одні з найбільш кривавих місць на фронті. А наш земляк у цьому пеклі, на Соледарському напрямку, з початку війни.

Олександр Андрієвський та його побратими – артилеристи ближнього краю, тобто працюють на самісінькій лінії зіткнення.

Про тонкощі цієї нелегкої роботи, як працює їхня зброя – гармата «Рапіра» – наш земляк розповідав у одному з сюжетів телевізійного марафону на 1+1 влітку минулого року.

«Хоч противник веде активні бойові дії, але успіху не має», – стверджував у телесюжеті Олександр Андрієвський.

Утримують ці позиції наші військові і нині, хоч кожен з нас розуміє, якою ціною це дається.

І нам тут, на відносно безпечній території, не зрозуміти, що відчуває солдат, коли гинуть його побратими, коли доводиться знищувати ворога, коли знову і знову піднімаєшся у бій, не знаючи, чи повернешся на позицію.

Олександр Андрієвський прагне, аби прапор у руках Богдана Хмельницького повсякчас нагадував рожищанам про тих, хто їх боронить ціною власного життя. Про те, що війна триває, навіть коли у нас не чутно сигналів тривоги. Війна триває і забирає людські життя. Тому мусимо об'єднуватися у допомозі армії, маємо разом йти до Перемоги.