У селищі Торчин Луцького району на території дитячого садка 17 січня запрацювала соціальна пральня для переселенців.

Принести речі для прання можна щовівторка з 10:00 до 16:00, – розповіла Суспільному директорка дошкільного навчального закладу Світлана Кравчук.

З її слів, робота соціальної пральні залежатиме від завантаженості та кількості охочих нею скористатися, а також від наявності світла.

«Якби було цілий день світло, з 9-ої години до 16-ої ми могли б більше обслужити людей. Будемо бачити: як будуть більше звертатися, більше телефонувати, то може по можливості додамо четвер», – сказала Світлана Кравчук.

Через відсутність електроенергії запуск пральні цього дня змістили з 10:00 на 12:00, коли в приміщенні з’явилися електрика та вода. Першою послугами пральні скористалася 64-річна Зінаїда Шльома з Херсона. У Торчині в приватному будинку жінка з родиною мешкає з 1 квітня.

«Прийняли нас дуже добре, люди дуже турбувалися: і будинок, як змогли, до ладу привели, якийсь затишок нам зробили. Звичайний сільський будинок, там жили люди похилого віку. Але газ є, вода в колодязі. Сказати, що не можна було вижити, я б не сказала», – каже жінка.

Для прання переселенка принесла два комплекти постільної білизни, пледи та верхній одяг. Також із собою взяла пральний порошок. Каже: в хаті без водопостачання попрати великогабаритні речі складно.

«У мене вдома тазик маленький. Ті, що були поменше, я попрала руками, а є такі здоровезні, що я в тазик їх не можу всунути. Ще буду гардини приносить прати», – додала Зінаїда Шльома.

Принесла у соціальну пральню попрати постільну білизну і переселенка з селища Антонівка Херсонської області, 50-тирічна Марія Глод. Із квітня жінка з сім’єю жила в родичів в Торчині, а тепер – у приватному будинку.

«Зручності є, але пральної машинки немає. Нічого страшного в цьому немає. Дрібне можна попрати руками, а те, що більше, звичайно, будемо приносити сюди», – зазначила жінка.

Ініціативі з пральнею, яка полегшить життя, переселенки Зінаїда Шльома та Марія Глод щиро радіють, однак сподіваються після повної деокупації Херсонщини повернутися додому, до рідних осель.

«Звичайно, в нас є впевненість, віра, що Лівобережна Херсонщина також буде звільнена. І ми спокійно, нормально повернемося додому, до свого житла, якщо воно вціліє, дай Бог. Все буде добре і все буде Україна!» – додала Марія Глод.

Зараз у Торчинській громаді перебуває орієнтовно 170 переселенців, більшість з яких проживає у будинках без водопостачання, а значить – без можливості встановити пральню машину, – розповів заступник голови громади Олександр Пиза.

Саме тому, з його слів, виникла ідея відкрити соціальну пральню для сімей переселенців. Пральну машину закупили в рамках проекту підтримки жінок сільських територій.