1 жовтня православні та греко-католики відзначають Покрову Пресвятої Богородиці. Це одне з найважливіших свят у християнській традиції.
На Покрову заведено відвідувати церковну службу і молитися іконі Покрови Божої Матері. Вважається, що всі прохання Богородиці в цей день будуть почуті.
Покров Божої матері символізує безумовну любов Діви Марії до людського роду. Під своїм омофором (довгим вбранням) вона невтомно оберігає кожну людину від усього злого та поганого, вселяючи віру в краще.
Українці у цей день відзначають відразу три важливих свята: Покрова Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та День захисника та захисниць України.
В Україні свято грало велику роль для козаків. Мужні та хоробрі воїни вірили, що Пресвята Богородиця захищає їх під Покровом від усіляких бід і негараздів.
Покрова Пресвятої Богородиці по праву вважається найбільшим осіннім святом. Традиційно до покрови завершується заготівля врожаю на зиму та розпочинаються приготування до весіль.
У переказах йдеться, що у 910 році Богородиця з’явилася у храмі в Константинополі. Люди, які тоді молилися, побачили її у супроводі ангелів та святих. Місто було оточене ворогами, й люди просили Бога про порятунок.
Тоді ж Пресвята Діва Марія зі слізьми теж стала молити Бога за християн. Вона сказала, що візьме їх під свою опіку. На знак цього вона покрила людей своїм омофором, тобто тканиною з хрестом, яку носять священники на богослужінні.
За переказами, Богородиця у ту мить засяяла небесною славою, а покров у руках її блищав яскравіше за промені сонячні – він і захистив місто. Піднялася буря й розкидала кораблі ворога, жителі Константинополя були врятовані від смерті.
Найбільшим і найзначущим святом була Покрова для козаків. У цей день на Січі відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали заступницею і покровителькою православного воїнства. На честь Покрови козаки будували багато храмів, деякі з них збереглися й донині.
Тож не дивно, що це свято здобуло в Україні ще й другу назву – Козацька Покрова. 1 жовтня відзначається і День українського козацтва. Покрову козаки вважали своєю заступницею в далеких походах. Її зображення завжди було на хрестах, які носили козаки.
Священною для кожного козака на Січі була Покровська церква. Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь українців. Саме на Покрову на Січі відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали заступницею і покровителькою православного воїнства.
Ще з початком російської агресії на Донбасі та анексії Криму українці остаточно відмовились від святкування дат із жахливого радянського минулого. У 2014 році тисячі молодих героїв, як колись їхні звитяжні предки, стали до бою і дали гідну відсіч агресору. Для Українського війська розпочався новий етап – відродження.
З 2015 року Покрова є державним святом – Днем захисника і захисниць України та офіційним вихідним.
Оскільки явлення Божої Матері в храмі Константинополя відбулося в період бойових дій, свято Покрови має особливу шану в середовищі військових та в їхніх родинах. Матері й дружини воїнів здавна звертаються з молитвою до Пресвятої Богородиці, щоб вона захистила життя і здоров’я їхніх синів та чоловіків на полі бою.
Як в одне з найбільших релігійних свят, у Покрову всі віряни ходять до церкви. Під час служби вони звертаються до Божої Матері й просять захистити їхні сім’ї і їх самих. Похід до церкви на свято для християн є найголовнішою традицією, якої дотримуються і всі нащадки.
Окрім того, Пресвята Богородиця завжди була взірцем смиренної й великодушної матері, що повсякчас молиться за своїх дітей і завжди приймає Божу волю. Цей взірець віками надихає на християнські подвиги інших матерів.
Предки вірили, що свято Покрови приносить із собою мир, добро, любов і довіру, тому в цей день багато весіль. Люди одружуються і вірять, що їхній шлюб завжди буде під захистом Діви Марії.
Свято слід зустрічати в гарному настрої. Вважалося, що сумувати не можна, треба веселитися, ходити в гості й самим удома чекати гостей. Колись під час готування господині кидали в піч вишневі або яблучні гілочки. Це вважалося символом гарного врожаю і добробуту. Цього дня для святкової вечері обов’язково пекли коровай, яким пригощали сусідів, друзів і родичів.
Нині також слід обов'язково допомогти бідним і знедоленим – вважається, що щедрість цього дня винагородиться.
Цей день передбачає і свої заборони. Віряни намагаються їх не порушувати, щоб не образити Діву Марію і не залишитися без її захисту.
Так, цього дня потрібно відмовитися від будь-якої брудної роботи: не можна прати, прибирати, копати. Також в руки не потрібно брати голку для шиття. Категорично заборонено лаятися і сваритися, особливо з близькими людьми. На свято не можна вживати алкоголь. Також протягом дня бажано не готувати серйозних страв, потрібно починати готуватися тільки ближче до вечері.
Попередній допис
Наступний допис
Коментарі