Сьогодні Ковель прощався з Ярославом Богданом. 26 жовтня в одній з львівських лікарень його серце зупинилося через важке поранення, яке він отримав ще в березні цього року на Донеччині.

Понад півроку лікарі боролись за його життя. На жаль, наслідки війни перемогли, - йдеться на сайті Ковельської міськради.

Родина Богданів — особлива. Ярослав Євгенійович — батько двох синів – воїнів. Андрій — захисник Маріуполя, боєць полку “Азов”, який зараз у полоні. За іронією долі саме сьогодні він відзначає День народження. Ковель чекає на свого Героя.

Анатолій – на фронті боронить нас від страшного агресора. Сьогодні він приїхав у рідне місто, щоб попрощатись з батьком.

Обидва хлопці вибрали професію військових свідомо, бо розуміли, що рано чи пізно їм доведеться захищати землю, своїх батьків, адже війна у нас триває уже десятий рік. А Ярослав, знаючи, що його сини на фронті, теж не міг залишатись вдома.

“Всі, хто був знайомий з Ярославом Богданом, говорять про нього як надзвичайно надійну, дружелюбну і доброзичливу людину. А ще він був чудовим батьком. Він – справжній воїн, захисник, патріот і наш Герой. Тож давайте будемо робити все, аби бути достойними його пам’яті”, – зазначив міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.

Ярославу Богдану 4 жовтня виповнилось 50 років. Він ще довго б міг жити, працювати, ходити вулицями свого міста. Та війна відібрала у нього таку можливість.

Тепер він житиме у пам’яті, спогадах. За словами його друга Ярослава Михалевича, він ніколи не був байдужим, не лишався осторонь чужої біди.

 – Спасибі за усе добро, яке ти зробив для мене, за синів, яких ви виховали з Світланою.

 Важко було говорити синові. Анатолій, який добре знає, що таке війна, звернувся до усіх, аби ми якнайшвидше позбулись усього російського, бо від нього стільки зла, стільки біди прийшло на нашу землю.

Поховали Ярослава Богдана на Алеї Героїв міського кладовища.

Вічна пам’ять і шана Герою.