Патологія сечовивідних шляхів у дитячому віці — не рідкість. Вона може виникати через переохолодження, її розвиток зумовлений фізіологічно зниженим імунітетом. Багато малюків з огляду на брак знань про гігієну страждають на цистит і пієлонефрит після активних ігор у пісочниці внаслідок проникнення інфекції під час контакту з піском. Перелічені стани, перенесені інфекції та порушення загального обміну в комплексі можуть призводити до зміни складу сечі. На тлі таких змін у ній утворюється пісок. Згодом через його ущільнення починається процес утворення в нирках каменів.

Ця хвороба обов’язково потребує лікування, оскільки при літіазі може пошкоджуватися тканина нирки. Це може призвести до закупорювання сечовивідних шляхів і ниркової недостатності, тому лікування треба призначати якомога раніше. Застосовують препарати, що руйнують камені та перешкоджають їх утворенню (наприклад, Канефрон). Це дає змогу уникнути рецидиву.

Як проявляється сечокам’яна хвороба у дітей

Для дитячого віку характерний тривалий період, який не супроводжується клінічно очевидною симптоматикою. За цей час камені поступово формуються в чашково-лоханковій системі, тому дитина не помічає особливого дискомфорту. Іноді може спостерігатися збільшення нічного діурезу та підвищена втомлюваність, через яку дитина виявляє менше активності. Однак коли камінь стає досить великим, щоб почати перекривати просвіт сечоводу, виникає ниркова колька:

1. висока температура, загальна інтоксикація, слабкість, плаксивість;

2. гострий біль у попереку, який особливо посилюється під час сечовипускання;

3. дискомфорт при сечовипусканні, пов’язаний зі зміною складу сечі;

4. можлива гостра затримка сечі, якщо сечоводи чи уретра повністю перекриті;

5. кров у сечі через травматизацію слизової оболонки.

Багато дітей на тлі болю та інтоксикації скаржаться на нудоту та періодичне блювання. Для встановлення точного діагнозу необхідно негайно звернутися до лікаря за першого ж нападу. Лікування полягає в подрібненні каменів медикаментозними або фізичними методами і їх виведенні з організму. Також призначають антибіотики та уросептики — їх застосування здатне запобігти приєднанню вторинної інфекції.

Особливості профілактики

Профілактика повторного утворення конкрементів полягає переважно в корекції способу життя:

1. Правильне харчування. З раціону необхідно виключити жирні, гострі та солоні страви, оскільки вони провокують порушення метаболізму уратів.

2. Запобігання ожирінню. Надмірна вага також призводить до метаболічних порушень.

3. Забезпечення достатньої фізичної активності.

Також важливо не допускати розвитку інфекцій сечовидільної системи — це досягається завдяки гігієні та своєчасному лікуванню гострих і хронічних захворювань.