Рак молочної залози — одне з найпоширеніших захворювань серед жінок. Чи спровокувала повномасштабна війна і стресові стани збільшення кількості пацієнтів і як запобігти цій хворобі — Суспільне запитало у лікаря-мамолога, завідувача мамологічного відділення Волинського обласного онкоцентру Володимира Федорчука.

— Скільки пацієнтів зараз перебуває на лікуванні у мамологічному відділенні? Скільки років наймолодшій і найстаршій пацієнткам?

Зараз у нас перебуває 25 хворих. Наймолодша — жінка 1984 року народження, найстарша — 1946 року народження.

— Який вік притаманний саме цій хворобі?

Пік захворюваності на рак молочної залози між 50-60 роками, коли жінки входять в клімактеричний період. Але сказати про якийсь конкретний вік не можу.

— Скільки на обліку перебуває пацієнтів по Волинській області? Яка ситуація порівняно з минулими роками?

На обліку в нас перебуває 3 838 пацієнтів, можливо вже і більше, до чотирьох тисяч. Порівнюючи з минулим роком, то кількість хворих практично не змінилась. Нові випадки додаються, а хтось природно помирає і не тільки від раку.

— Чи повпливала повномасштабна війна на кількість пацієнтів?

Статистика буде неправдива, бо чимало людей від'їжджають за кордон, там спостерігаються і лікуються. Наприклад, в мене була пацієнтка, яка в нас отримала хімієтерапію, а на оперативне лікування поїхала у Францію, бо там живуть її діти. Французькі лікарі були здивований рівнем нашої медицини.

Медицина за кордоном, зі слів пацієнтів, для наших людей малодоступна. Люди, які приїжджають звідти, нарікають, що до лікаря втрапити складно. Вони приїжджають в Україну і ми їх тут обстежуємо, лікуємо, а далі по ситуації. Тому ці статистичні моменти — це не об'єктивно.

— Чи немає черги з пацієнтів?

У нас планова хірургія і ми плануємо пацієнтів. Є день, де оперуються тільки доброякісні пухлини: ми забираємо утвори, які потенційно в майбутньому можуть переродитися на рак молочної залози. В інші дні ми оперуємо рак молочної залози й також там іде пріоритет розставлення, щоб були й складніші й легші операції в один день.

— Серед хворих на рак молочної залози є чоловіки. Чому так трапляється?

Є залозиста тканина і в чоловіків, і в тій залозистій тканині утворюється рак молочної залози.

— Чоловіки, напевно, не так швидко прийдуть до лікаря-мамолога? І чи завжди це видима пухлина?

Так, все залежить від бажання самого пацієнта, як і в будь-якій хворобі. В чоловіків молочні залози не такі великі, як у жінок, і він собі може сам помацати і побачити, коли щось не так. Тому все на совісті людини: якщо пацієнт вчасно звернеться до лікаря, відповідно, результат буде.

— Чи є різниця лікування чоловіків і жінок? Перебувають разом із жінками у відділені?

Різниця не суттєва, лікування практично однакове. В нас за рік лікується 4-5 чоловіків, а жінок приблизно 300. Є окрема одномісна палата: там під час лікування перебуває пацієнт.

— Що ж, все-таки провокує рак молочної залози? Чи можна сказати однозначно, що ось цього не їжте, не пийте – і ця хвороба омине?

Все залежить від більш ніж 80 різних факторів. Як вони працюють і як має скластися мозаїка, щоб виник рак молочної залози, сказати дуже важко. Багато теорій, але чітко сказати ніхто не може. Я думаю, якби хтось це зробив, то отримав би Нобелівську премію.

— Війна, постійні стреси — це можна пов'язати з хворобою?

Важко сказати з чим це пов'язати, але стрес — один із механізмів запуску якихось моментів виникнення раку молочної залози.

— Рак молочної залози й генетика – є зв’язок?

5 % жінок – це є генетично запрограмований рак. Зараз в Україні й за кордоном роблять ряд аналізів: BRCA1, BRCA2 – це ті генетичні аналізи, які можуть вказати жінці, що можуть бути нюанси. Ми робимо їх жінкам, молодшим 40 років, які стикнулися з проблемою раку молочної залози, або в кого мама чи бабця хворіли на рак молочної залози.

— Спосіб життя, харчування – чи варто це недооцінювати?

Всесвітня організація охорони здоров'я каже: якщо людина в повсякденному житті відмовиться від куріння, вживання алкоголю, жирної їжі, перебування на сонці й підтримуватиме належно свій фізичний стан — це знизить ризик захворіти на будь-який рак на 43 %.

— Якщо жінка (чоловік) відчули, що щось відбувається з молочними залозами, що робити?

Треба піти до сімейного лікаря. Якщо фахівець бачить, що ситуація не зрозуміла, або за наполяганням самого пацієнта робить електронне скерування до нас в онкоцентр. Людина за електронним скеруванням записується, у нас є електронна черга, і приходить на прийом уже до лікаря-онколога.

— Самообстеження – наскільки це ефективно? Зараз інтернет доступний більшості, можна побачити, як це зробити. Чи це допомагає вам у роботі?

85 % жінок самі собі знаходять пухлинку в грудях, а 15 % припадає на огляди лікарів, профогляди та інші моменти. Основні скарги жінок — це утвір у молочній залозі, або молочна залоза змінила свою форму. Це є "дзвіночок", що треба піти до лікаря, щоб або він зняв питання на рахунок того, що це все добре, або якщо є проблема – розпочав з нею працювати, її лікувати.

– Мамограф – кому показаний? Куди приходити, казати: я потребую перевірки?

Всім жінкам після 40 років бажано пройти мамографію. Вона робиться безплатно, якщо є електронне скерування. Мамографи є не тільки в онкодиспансері, зараз вони є і в районних центрах. Лікарі, які будуть робити мамографію і виявлять якісь відхилення, скеровують пацієнтів до нас в онкоцентр. Є також пересувний мамограф, який працює, виїжджає робить свою роботу, так званий мамологічний скринінг.

Жінки приходять на огляд. Якщо виявляються якісь відхилення, ми тоді їх запрошуємо на до нас в онкодиспансер на дообстеження. Керівники, які дбають про свій персонал звертаються до адміністрації, до головного лікаря й узгоджують ці всі логістичні моменти. Приїжджає мамограф, робить свою роботу і відповідно виграють всі.

— Чи завжди операція при діагнозі "рак молочної залози" — це втрата грудей?

Не завжди. За дев'ять місяців цього року в нашому відділенні зроблено 65 % органозберігаючих операцій, тобто ми зберегли груди. 35 % хворих втратили орган. Але є багато нюансів чому можна, чому не можна зберігати молочну залозу. Все опрацьовується, проговорюється і робиться так, як пацієнтові буде найкраще.

— Моїй доньці 16 років. Чи має вона, окрім планового огляду гінеколога, оглядати груди? Коли має бути перший огляд мамолога?

В молодому віці все за показами. Якщо в неї присутні якісь скарги зі сторони молочних залоз, то, відповідно, треба сходити й до гінеколога, і до мамолога. Якщо скарг немає, то починаючи з 20 років раз на рік, якщо вона буде ходити до мамолога, то нічого в цьому поганого не буде.

— Як підготуватись до прийому лікаря?

Вибрати ті дні, в яких молочні залози найбільш доступні для пальпації, для обстеження - це починаючи від 6 дня від початку місячних і по 14 день.

— Жінка, якій вже встановили діагноз «рак молочної залози», прийшовши до вас в мамологічне відділення, на яку допомогу від держави може розраховувати? Багатьох стримує страх великих витрат.

На цей час в нас є всі медикаменти, які потрібні для лікування раку молочної залози. Є там моменти, що якихось дрібниць не вистачає, але це дрібниці навіть на цьому не хочу зупинятися. Є хімієтерапія в повному обсязі й все, що треба для оперативного втручання, і променева терапія. Ми стараємося надати, відповідно до вимог НСЗУ, безплатно повністю цей пакет. Також допомогу надаємо не лише волинянам, а й внутрішньо переміщеним українцям, які зараз живуть на Волині. Точну цифру ВПО, яких лікували, не пам'ятаю, але на початку повномасштабної війни таких пацієнтів було набагато більше, ніж зараз. Ми нікому не відмовляємо в допомозі.

— Говоримо з вами про доказову медицину, але і я знаю, і ви прекрасно знаєте, що є люди, які займаються самолікуванням, народними методами. Що робити з такими пацієнтами?

Скажу відверто, що останнім часом їх стало менше. Я ні разу не бачив одужання на фоні нетрадиційної медицини. Своїм пацієнтом кажу, що давайте ми пролікуємося, як треба, а якщо ви захочете пити керосин і прикладати листки капусти — це вже буде після того, як ми закінчимо все наше лікування.

— Як вважаєте, чи зараз достатньо просвітницької роботи, щоб жінки й чоловіки йшли на обстеження?

Ніколи просвітницька робота не буде лишньою. Але ми повинні бути свідомі того, що зараз на нашій території війна і трішки люди зайняті іншим: і голова в них, і думки в інший бік скеровані.

— Що вам як лікарю-мамологу хотілося б сказати своїм пацієнтам?

Щоб не боялися лікаря, прийшли на обстеження. І не йшли з думкою, що ми щось знайдемо, а йшли з думкою: "Я прийду, обстежусь, мені скажуть, що все добре і я піду додому". У першу чергу, потрібно позбутись страху.