6 листопада у Луцьку попрощалися із полеглим у боях за Україну 40-річним кулеметником штурмової роти Максимом Баєвим.

Загиблий був родом із Сіверськодонецька Луганської області, разом із родиною переїхали до Луцька на початку повномасштабної війни.

Загинув воїн 31 жовтня під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Урожайне Донецької області, розповіла Суспільному однокласниця Максима Баєва Анастасія Мартинюк.

 «Завжди веселий, усміхнений, дуже добрий. Це дуже сколочена сім’я, він дуже роботящий був, завжди усіх збирав, ми святкували разом, якісь вилазки на природу. Для мене було шоком, що він пішов на війну. Але, це наша гордість. Він відстоював усіх нас, наше місто і йому велика повага», — говорить жінка.

Відспівали військовослужбовця у Свято-Троїцькому кафедральному соборі. Прийшли попрощатися із захисником побратими, рідні, друзі, знайомі.

 «Він був дуже гарною людиною, доброю. Він мав «золоті руки «, був електриком і робив все, що міг. Потім його призвали і він пішов воювати.Залишилася дружина і двоє діток, два хлопчики», — розповіла знайома Максима Баєва Олена Порхунова.

Поховали воїна Максима Баєва на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа.