Великдень – головне свято в річному обрядовому циклі українців, що знаменує всюдисуще життя та відродження природи після холодної зими. Цьогоріч православні християни святкуватимуть Паску 16 квітня. Великодній сніданок – це справжній обряд свята, навколо якого існує багато традицій та звичаїв, а кожен атрибут та страва мають своє значення. Як накрити великодній стіл та провести святковий сніданок, розповідає Gazeta.ua.

Як накривати стіл до Великодня

Робити це можна лише в доброму гуморі, після великодньої служби та освячення кошиків. Готують сніданок усією сім’єю – жінки та чоловіки пораються на кухні, а діти розкладають прибори та прикрашають стіл. Зазвичай до свята намагалися справити нову скатертину – білосніжну або з вишивкою. Поверх неї застелялися вишиті рушники – ті, якими покривали освячені кошики. За повір’ям, такий рушник може вберегти від грому і блискавок, якщо його носити з собою або тримати в хаті над образами. А освячена сім років поспіль на Великдень у церкві свічка береже дім від пожежі та інших нещасть. Вона запалюється лише під час сніданку.

Наші предки традиційно ставили на стіл більше приборів, аніж членів сім’ї, адже в такий день могли завітати гості. Під час приготувань співали веснянки, закликаючи весну в гості.

До столу сідали святково вбраними. Чудово до такої нагоди підійде вишиванка.

Що подавати до столу

Усе те, що освячувалося в церкві, подається до святкового столу. Центральною стравою на столі всіх православних українців є паска – обрядовий хліб, який спеціально випікається до свята. Вона може бути найрізноманітнішої форми та з різних інгредієнтів. На заході та півночі країни – це солодкий хліб, на сході та південному сході України – сирна бабка, часто з додаванням вина. Поруч із паскою подаються крашанки та писанки. На сході та в центрі їх просто ставлять на стіл, на заході ж чистять від шкарлупи та посипають тертим хроном, який теж ставлять до великоднього кошика. А хто наважиться з’їсти крашанку зі шкарлупою – той матиме захист від біди на весь рік.

Крім того, на стіл ставили сир-плесканку, масло, ковбаси, які освятили в церкві, «бурячки» – приправу з тертого буряка та хрону, яка мала додати крові господарям та забрати всі хвороби. Було у предків і печене порося, яке зараз можна замінити печеною птицею, на знак достатку в родині готувався холодець. У деяких регіонах подавали бульйон із птиці та домашньої локшини, крученики, рулети та домашні солодощі. Біля паски зазвичай ставилося вино або кагор, які часто також освячували у церкві.

Святковий сніданок

Сніданок починається з молитви або подяки за попередній рік. Після цього паску ділять між усіма членами родини: від найстаршого члена сім’ї до наймолодшого. В одних сім’ях паску відламують, а хто відщепнув найбільший шматок, тому цьогоріч пощастить. В інших – нарізають на рівні шматочки й подають кожному, аби в сім’ї всім випало щастя порівну.

Паску з’їдають найпершою. Її можна вмочити в кагор або змастити освяченим маслом. Далі куштують яйця з хроном та «бурячками», сир, ковбаски та інші наїдки.

За сніданком часто підіймають келихи з кагором і виголошують тости. Спершу – за світле Воскресіння, тоді – за мир і злагоду, потім – за здоров’я родини тощо. Якщо під час сніданку приходять гості, з ними спершу ділять паску, а тоді всі інші страви. На Галичині є народна прикмета: якщо дівчина скуштує 12 пасок різних господинь, то неодмінно вийде заміж за доброго, роботящого чоловіка. Якщо хлопець скуштує стільки ж пасок, то буде дужим і багатим. Отож, що більше пасок вдасться скуштувати, то більше щастя випаде на долю цього року.

Після сніданку до столу подається десерт – тертий пляцок на заході України, калачі та медівники – у центрі й на сході, печені яблука в меді з горіхами – на півдні. Також ставляться фрукти. Дехто навіть кладе їх до великоднього кошика. А до солодощів – ще одну пляшку вина.