Антон Налча - маріупольчанин, якому двічі довелося тікати від війни та почитати усе з нуля. Історія цього чоловіка як приклад незламності та сили українського народу. Перша війна прийшла на його поріг у 2014, коли росіяни вторглися на Донбас. Тоді він жив і працював у Донецьку.

Як тільки справи налагодилися, довелося їхати. Адже жити під російськими прапорами ніхто не хотів, - йдеться у сюжеті 12 каналу.

Через три роки, каже чоловік, переконався у тому, що прийняв правильне рішення. Пригадує, як повіз ліки знайомому у Донецьк, бо там їх не було.

«Таке враження, що вони там зупинилися. Йшли-йшли і зупинилися. А в Маріуполі ми йшли вперед, розвивалися. Місто розвивалося, ставало краще і краще. А вони з плакатами «Ленін завжди живий». Тільки Сталіна там ще не вистачало, - каже чоловік.

Маріуполь відтоді навпаки розквітнув. Новенька набережна, парки та сквери, дороги, нові можливості. Втім на тих, хто лишився в окупованому Донецьку, успіх сусіднього українського міста ніяк не вплинув.

Вплинула на таку позицію і російська пропаганда, яка активно розпалювала ворожнечу між мешканцями Донбасу та іншими українцями. Попри труднощі у Маріуполі Антон вже вдруге почав все з нуля. За 9 років він відкрив мережу кав’ярень у місті.

У Маріуполі, каже чоловік, жили мирно, але з усвідомленням того, що війна поруч, за 30 кілометрів. Тож звуки вибухів для мешканців були буденністю.

Саме тому 24 лютого не одразу усвідомили, що почалася повномасштабна війна. Зрозумівши, вирішили їхати до Запоріжжя.

Рідні Антона вчасно евакуювалися у село, де було значно спокійніше. Антон із родиною поїхали до Києва. 9 місяців Антон із другом займалися волонтерством. Об’їздили чимало звільнених від росіян населених пунктів та роздали людям тисячі наборів гуманітарної допомоги. Тепер у Луцьку він уже втретє починає все спочатку.

Разом із колегою вони розвивають новий для себе напрямок - прокат електросамокатів. Луцьк обрали через безпеку та чистоту.

«Місто дуже красиве, гарне. Дуже прибрано. Все ідеально. Дуже вражений. Чистеньке, зручне місто», - зазначив Антон.

Якщо із роботою усе вдасться, Антон перевезе сюди сім’ю та будуватиме життя тут.

Чи повернеться у Маріуполь ще не знає, але в тому, що місто буде звільнене - переконаний.

"Того Маріуполя, який ми знали, вже ніколи не буде. Але буде кращий!", - завершує чоловік.