Михайло Клімчук з Годомич, що на Маневиччині, багато років працював у правоохоронних органах. А потім несподівано змінив професію і став займатися заготівлею лікарських трав. Облаштував простору сушарню, у якій не лишень різні рослини висушують, а й овочі та фрукти для військових на фронт. Його найперша помічниця – дружина Олена. Саме вона розповідає про сімейний бізнес.

Заготівля лікарських трав – незвична справа для села, але має великий ресурс у цій місцевості, бо ж навколо прекрасні ліси і поля, - пише Вісник.

– Раніше ми не звертали уваги на те, що гроші під ногами, – посміхається жінка. – Гриби-ягоди всі звикли збирати, а от кропиву хіба свиням різали. Мій чоловік змалечку дещо знав про трави – бабуся, як пасли корів, все розказувала-показувала. А як почали їх заготовляти, то й я багато цікавого для себе відкрила.

Був час, коли на городі родина сіяла мавританську мальву. Але з нею клопоту чимало: полоти, доглядати, квіточки вчасно зривати. Тож зараз займаються лишень дикоросами – рослинами, які ростуть в дикій природі. Але й тут треба знати чимало. Наприклад, чистотіл треба сушити лишень в респіраторах, бо рослина має отруйні випари.

– Зрозуміло, що пік роботи у нас припадає на літо, коли все буяє-зеленіє навколо, – продовжує Олена. – Починаються канікули – квітне бузина, то її цвіт навіть діти приносять, вже зароблять собі на морозиво. Жінки хвощ, чистотіл оберемками рвуть. Чоловіки корінь живокосту, калгану копають. Ми подаємо оголошення, які рослини потрібні, бо маємо зв’язок з оптовиками. Буває, що одного сезону був попит на корінь живокосту, а потім пропав.

Я пригадала випадок, коли в одному селі Локачинського району підприємці купували кропиву, то місцеві пияки буквально за кілька днів очистили все село від цієї пекучої рослини. Олена сміється на мої слова і додає, що колись платили за сиру кропиву по гривні за кілограм. Непогана ціна.

З 2019 року Клімчуки займаються травами. Щось вдається, чогось навчаються. Варто знати, що готову продукцію кладуть на спеціальні піддони з дерева або підноси, не рекомендується пластик або пластмаса. Щоб розширити територію закупівлі, подружжя організовувало пункти прийому у різних регіонах. Олена відмітила, що у Зарічненському районі на Рівненщині люди дуже активні, багато лікарських рослин продають. А нещодавно пара отримала незвичне замовлення: заготовити гілочки ліщини, їх відправляли на корм гризунам у Польщу.

Завдяки своїй роботі Олена навчилася розбиратися у різних лікарських рослинах, знає про їхні корисні властивості, які цінуються в усьому світі. Тому їх відправляють до Польщі та Німеччини.

Коли почалася війна, до Клімчуків звернулися волонтери з проханням допомогти сушити овочі для супових наборів. Все село сходилося допомагати. Одні люди привозили продукцію, другі – різали-сортували. Навіть старенькі бабусі пропонували свою допомогу: оббирали цибулю, буряки. Люди приносили яблука, груші на вітамінні набори.

– З нашого села служить 37 чоловіків, серед них мій тато, – розповідає жінка. – Переживаємо за всіх, хочеться хоч якось підтримати. Ці сухі овочеві супи пахнуть рідним домом. Передавали продукцію у Колки до волонтерського центру, а там її сортували і відправляли в різні бригади. Наша сушарка працювала день і ніч ціле літо. Як треба буде, ми знову готові до роботи. Хай таким чином зробимо свій вклад у перемогу.

Руслана СУЛІК