У Луцьку визначили переможців Всеукраїнського відкритого архітектурного бліцконкурсу на кращу концепцію облаштування сектору військових поховань на міському кладовищі в селі Гаразджа.

«Конкурент» з'ясовував, які саме проєкти отримали першість, та які ще були варіанти облаштування.

Загалом на конкурс подали 11 проєктів, проте призові місця зайняли тільки три команди. Переможцями обрали авторський колектив з трьох учасників – Анна Ненько, м. Нововолинськ; Анна Осадча, м. Київ, Марія Малікова, м Луцьк. На думку журі, вони представили найвдаліший проєкт облаштування ділянки кладовища.

Що ж запропонували переможці?

Перше місце та приз у розмірі 80 тисяч гривень отримали мешканці Луцька, Києва та Нововолинська. Їх команда запропонувала, на думку суддів, найкращий варіант проєкту облаштування частини кладовища. На відведеній території вони пропонують розмістити монумент загиблим воїнам та місце для покладання квітів, сквер для відвідувачів, площу для урочистих заходів.

Друге місце та 60 тисяч гривень отримав проєкт киянина Дмитра Улькіна. Він розділив територію на три зони. Перша – зона урочистих подій, церемоній та заходів. Друга – зона поховань з пішохідними доріжками та зеленими насадженнями. Третя – зона навколо майданчика для урочистих подій для вшанування військових високих чинів та місцевих героїв.

«Ділянка військового цвинтаря огороджена цегляним парканом, який зроблений зі застосування фігурної кладки, що дозволяє зробити зону кладовища більш приватною при цьому зберігаючи можливість насадження дикого винограду, який може стати живою огорожею. По центру кладовища зроблена головна алея. Зони поховань відділені від майданчика для урочистих подій високими деревами», – зазначає розробник проєкту.

Третє місце посів авторський колектив «Дванадва ательє» та львів'янин Олександр Підлубний, які отримали 40 тисяч гривень. У своєму проєкті вони розділили територію на дві зони – зону поховань та вхідну зону з площею для церемоній. Перша поділена на 16 одинакових ділянок, а контрастне мощення церемоніальної зони та стежин, на думку авторів, утворюють загальний візуальний зв'язок.

Члени журі рекомендували розробникам остаточного проєкту об'єднати плани трьох переможців, аби зробити один цілісний. Вони вважають, що територія поховання має бути органічно вплетеною в існуюче кладовище та не бути занадто помпезною. Крім того, судді зазначили, що з території необхідно прибрати зайве озеленення та обрати більш традиційні надгробки – у формі козацького хреста чи прямокутних плит.

Які ще були варіанти?

Один з варіантів облаштування ділянки на цвинтарі у селі Гаразджа запропонували й студенти ЛНТУ Павло Мазилюк, Данило Яловенко та Софія Домбік. Вони розділили сектор військових поховань на три функціональні зони: перша зона – це зона, яка передбачає архітектурну композицію, що служить монументом загиблим воїнам; друга зона – це площа для проведення урочистих подій; третя зона – це місце поховань.

«Вирішили не створювати класичний монумент, а замість нього створити архітектурну композицію високих стін, що плачуть, з меморіальними дошками, які є символічним образом, що виражає сум, біль та відчуття втрати. Передбачене місце вшанування загиблих воїнів на першій функціональній зоні», – зазначають в університеті.

Особливістю площі, кажуть проєктанти, є промені-доріжки, виконані з бруківки, які використовуються для візуального виділення зон та маршрутів до щогли, що допомагає покращити орієнтацію на площі. Для заходів із покладання квітів виділене місце під меморіальними дошками у вигляді загнутої конструкції з кортенівської сталі. Під конструкцією передбачене місце для запалювання та встановлення лампадок.


Ще одні учасники конкурсу представили проєкт під номером «251201» пропонували взагалі переосмислити концепцію уставленого поняття про цвинтар За їх баченням кладовище має нагадувати парк чи сквер, де основна роль має належати природі, в яку люди тільки інтегруватимуть пам'ять про себе.

«За нашим задумом саме таким має бути цвинтар – це місце споглядання, медитації, молитви, свідомого перебування в просторі, де основний вид взаємодії з середовищем – це спостереження», – йдеться в проєкті.

В іншому ж проєкті під номером «270591» навпаки пропонували зберегти існуючий ландшафт, адже, на думку авторів, рідні краєвиди надихають та надають сили й відчуття дому. Проєкт пропонує виділити зону урочистих поховань та звʼязати її з двома основними входами за допомогою зелених насаджень.

«У проєкті ми намагаємось лагідно зберегти та відтворити відчуття домашнього затишку, адже наші полеглі герої та героїні повертаються додому, до своїх рідних краєвидів. Сьогодні, на жаль, на щиті», – йдеться у проєктному плані.

Автори проєкту «130422» хотіли облаштувати місце тиші та памяті, місце, де зберігаються історії тих, хто віддав своє життя за Україну. Вони запропонували облаштувати місце, в якому можна відчути атмосферу спокою та умиротворення. Умовно територію поділили на три зони – площа для проведення заходів, меморіальна стела та місця для захоронень.

«При вході розташувалася півкругла церемоніальна площа, де рідні та близькі можуть провести в останню путь своїх батьків, дітей, бойових товаришів чи просто знайомих воїнів. Тут знаходиться меморіальна стела, яка нагадує про те, яку високу ціну заплатила наша держава за свою свободу. Фрагменти та уламки зруйнованих будівель, частини бойової техніки, використані снаряди зібрані з усієї країни застигли у бетоні, що обʼєднує та закарбовує усі спогади про цю війну для майбутніх поколінь», – йдеться у проєкті.

У проєкті номер «213012» зону для облаштування запропонували розділити на шість частин: зона поховань, зона флагштока, зона вбиральні, зона головного входу, паркова та монументальна зони. Крім того, автори розробили концепцію надгробних каменів, які розміщатимуть на території. Інтер'єр головного входу на цвинтар вони пропонують зробити за допомогою великої кількості арок та зелених насаджень.

Автори проєктного плану «231806» вважають, що головна їх мета – підкреслити історичну архітектуру міста та відзначити традиційні мотиви вшанування пам'яті загиблих героїв, які діяли ще в далекі часи козацтва. Простір кладовища, на їх думку, має бути затишним, озелененим та умиротвореним, щоб рідні полеглих могли спокійно згадувати близьких та віддавати їм належну шану.

Оздобити головний вхід у секторі військових поховань запропонували автори проєкту «924211». Декілька монументальних конструкцій, за планом проєктантів, мали прикрашати периметр цієї зони, а по центру майорітиме український стяг. Крім того, на території, окрім ділянки з надгробними плитами, вони запропонували облаштувати місця для перепочинку на зоні, де проводитимуться урочисті заходи.

Створити візуалізацію хреста по центру кладовища, під яким знаходитимуться меморіальні дошки, вирішили автори проєкту «453535». Ба більше, вони розробили власні варіанти надгробних плит, на яких родичі загиблих самі обиратимуть, що на них розміщувати. Територію цього сектору вони поділили візуально на шість частин.