У Луцьку хлопець випадково перерізав сухожилля на нозі склом, гуляючи з друзями біля дитячої залізниці, що на вулиці Шопена.

Медичну допомогу йому надавало подружжя лікарів, які випадково опинилися поруч. Це сталося наприкінці квітня. Наразі хлопецеві провели операцію, наклали на травмовану ногу гіпс. На нього очікує довготривала реабілітація. Як розповіла виданню Район.Луцьк матір травмованого підлітка Вікторія, в хлопця повністю перерізане ахіллове сухожилля.

Установа дитячої залізниці не функціонує, але доступ до її об'єктів відкрито, тому там іноді люблять гуляти підлітки.

«Це сталося біля палацу, хлопці спускалися до рельсів дитячої залізниці. Коли спускався, не помітив скло, яке стояло сторчака. І це скло розрізало йому ногу. Одразу зателефонував мені зі словами «у мене скло в нозі». Друзі допомогли піднятись до сходів біля станції, почали шукати дорослих, вийшли на дорогу. Їхала машина, яку зупинили діти. У водія вони попросили бинти, щоб перемотати ногу», – розповіла Вікторія.

Чоловік не розгубився, покликав ще перехожих на допомогу. На його прохання зупинилося подружжя лікарів, яке проходило неподалік.

Коли на місце події приїхала мама хлопця, небайдужі люди в стерильних рукавичках накладали джгут на ногу хлопця. Вікторія вирішила везти сина в лікарню машиною, тож до «швидкої» не дзвонила.

«Я була в шоці. Не пам'ятаю, що говорила. Люди, які надавали допомогу, потім сказали, що мої перші слова до сина були: «Як ти будеш танцювати?» – розказує жінка.

Вікторія каже, її син професійно займається танцями. Але зараз лікарі не можуть дати гарантій, що він повернеться до занять після такої серйозної травми.

«Лікарі кажуть, що вчасно надана допомога врятувала моєму синові життя. Адже він втратив багато крові, в нього й досі низький рівень гемоглобіну. В лікарні йому зшили сухожилля, зробили пластику та наклали гіпс. Кажуть, гіпс тепер носити приблизно п'ять тижнів, а скільки часу займатиме реабілітація і чи є гарантії, що він буде танцювати – поки невідомо», – розказує матір хлопця.

Вікторія дуже вдячна рятівникам свого сина: його друзям, які не розгубилися і почали шукати допомогу; водієві, який зупинився на дорозі, та особливо перехожим, які зупинили кровотечу.

Жінка, що надавала допомогу, сором'язливо каже, що ніякого героїчного вчинку в її діях не було, адже вона є лікаркою і надавати медичну допомогу – це її робота.