Матір трьох дітей з Луцька Тетяна з декрету повернулася на службу.

Про це повідомляє Військова частина 1141 Національної гвардії України м. Луцьк.

«Коли дід радив іти на військову службу, я навіть не підозрювала, наскільки вона мені сподобається», – каже гвардійка Тетяна.

У цивільному житті вона змінила добрий десяток робіт, зокрема в торгівлі, – і розчарувалася в них. Усе змінив 2020 рік, коли вони з подругою вирішили спробувати щось нове і долучилися до Національної гвардії.

«Ми шукали в роботі стабільності і порядку. Коли тільки прийшли служити в частину, деякі чоловіки-військовослужбовці сумнівалися, що ми тут надовго. Але ми якщо вже беремося за щось – то йдемо до кінця. І не помилились у виборі», – каже Тетяна.

Два роки вона прослужила в стрілецькій роті з конвоювання підсудних, працюючи зі складним контингентом. Така відповідальна служба дала і новий досвід, і відчуття того, що робиш важливу справу.

Потім була перерва на народження і догляд за дитиною. І нещодавно Тетяна повернулася у підрозділ:

«Мені подобається ритм служби в Національній гвардії, і я щоранку із задоволенням починаю день. Мені потрібен рух, а не тиха сидяча робота. По-друге, я служу і заради своїх дітей – щоб вони почувалися в безпеці».

У Тетяни троє діток. Двоє старших – 12-річний син і 9-річна донька – уже привчені до дисципліни і вміють підтримувати порядок. Найменшого, якому лише рік, допомагає глядіти бабуся.

Із нинішнім чоловіком вони познайомилися на службі у Нацгвардії. У подружжя гвардійців не так багато вільного часу, зате розуміють одне одного з пів слова.

У середовищі чоловіків-військовослужбовців дискомфорту Тетяна не відчуває. Каже, ще в дитинстві любила хлоп’яче товариство і його розваги – не раз приходила додому з розбитими ліктями.

«Мій дід є військовим. І він першим здогадався, що військова служба може мені підійти як професія. Для когось в армії занадто жорсткі умови і спілкування. А мені це в кайф», – посміхається Тетяна.

Робота зі зброєю стала для неї одним із головних задоволень тут:

«Коли вперше взяла до рук зброю під час проходження курсу молодого бійця, був якийсь мандраж. Але відстріляла як для першого разу добре, і надалі хвилювання зникло. Зараз відпрацювання стрільби з пістолета приносить мені більше радості, ніж будь-які можливі хобі».

Старші діти Тетяни вже також думають про військову кар’єру. Син планує вступати у ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою. А поки що зміцнює тіло і дух на тренуваннях із карате.