У ДПСУ періодично звітують, як деякі військовозобов'язані українці незаконно намагаються перетнути кордон і втекти до інших держав. Чоловіки не тільки переодягаються в жіночій одяг, ховаються у багажниках авто, а топляться в річках при спробах незаконно перетнути кордон. Від початку повномасштабного вторгнення, за інформацією служби, виявлено 16 потопельників у Тисі на ділянках кордону з Румунією та Угорщиною.

Про це пише LB.ua.

Ще один з видів такої протиправної діяльності – використання порушниками для перетину кордону системи «Шлях»: реєструються як волонтери або співробітники транспортних компаній, виїжджають і не повертаються протягом 60 днів, що передбачено чинним законодавством.

Так, лише за перші 11 місяців із початку повномасштабного вторгнення 96 442 чоловіки призовного віку отримали дозвіл на виїзд за кордон через систему «Шлях». З них 66 474 — успішно скористалися цим дозволом, а 9373 — виїхали та не повернулися назад до України після спливу термінів.

Але за чинним законодавством, на конкретних таких порушників та лише у разі повернення в Україну — чекає лише штраф. Кримінальна відповідальність передбачена виключно у випадках, коли чоловік втік з України вже після отримання повістки.

Нещодавно міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко анонсував посилення санкцій для втікачів, зокрема щодо покарання військовозобов’язаних, які незаконно виїхали з України під час війни.

За його словами, такий проєкт мають написати разом з народними депутатами. Хоча у Верховній Раді вже реєстрували подібні ініціативи.

Втім, жоден із законопроєктів й досі не розглянули навіть на засіданні профільного комітету. Та й нардепи взагалі скептично ставляться до перспектив прийняття такого закону.

Пояснення міністра

Ігор Клименко на запит LB.ua зазначив, що підготовка санкційного законопроєкту пов’язана із «запитом людей на справедливість, у тому числі і щодо тих, хто незаконно виїхав з держави та ухиляється від мобілізації».

Він наголосив, що багато експертів вже висловили свої думки з цього приводу: «Ми продовжуємо вивчати інформаційний простір. Це теж своєрідна широка консультація з громадськістю».

Міністр нагадав, що наразі є лише адміністративна відповідальність за незаконний перетин державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон, або в пунктах пропуску через державний кордон без відповідних документів (або з використанням підробленого документа).

За такі дії статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн до 8 500 грн) або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

«А от кримінальної відповідальності немає. Є відповідальність за підробку документів, якими користувалися під час перетину, за надання хабара та за ухилення від мобілізації (якщо чоловік втік за кордон вже після вручення підписаної повістки, йому загрожує від 3 до 5 років ув’язнення). Незаконний перетин кордону зараз – це лише адмінвідповідальність, у переважній більшості випадків – лише штраф. Ось про що мова. Я вже наголошував раніше, що ми говорили виключно про ідею. Якихось остаточних версій вирішення проблеми станом на зараз немає», – прогнозує Клименко.

Також міністр визнає, що у разі прийняття такого закону, він не буде мати зворотної дії: «Це очевидно. І, звісно, у цій частині всі будуть дотримуватися конституційної норми. Навіть благородна мета не має стати підставою для порушення законодавства. Паралельно триватиме пошук інших юридичних інструментів та заходів впливу стосовно тих, хто вже незаконно перетнув кордон і покинув країну в час великої біди».

Він попередив, що отримати всю інформацію про нелегалів буде нескладно: «Хтось із них рано чи пізно повернеться до України, хтось – звернеться до дипломатичних представництв України в інших державах за новими документами чи допомогою. Тоді ми розглядаємо можливість перевірити, чи були в людини законні підстави для виїзду за кордон».

Ігор Клименко додав, що при напрацюванні такого законопроєкту буде вивчатися міжнародний досвід: «Наприклад, в Ізраїлі досить жорсткий підхід до контролю за військовозобов’язаними».

У Верховній Раді скептичні щодо запровадження санкцій

Ініціатива Клименка – не перша спроба посилити відповідальність та навіть змусити повернутися військовозобов’язаних, які виїхали з України від початку великої війни.

Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, нардеп фракції «Голос» Андрій Осадчук нагадав, що ще минулого року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №7171, який встановлював кримінальну відповідальність за незаконний перетин кордону у воєнний час та звільняв від відповідальності тих, хто повернеться упродовж десяти днів. Однак через те, що кримінальний закон не має зворотної дії у часі, такий механізм не міг би повернути втікачів. Тому від ідеї прийняття цього законопроєкту відмовилися.

Також у квітні минулого року депутати зареєстрували законопроєкт №7268, яким пропонували доповнити Кримінальний кодекс України спеціальною статтею про кримінальну відповідальність саме за незаконний перетин кордону (будь-яким способом) військовозобов’язаними під час дії воєнного стану. Проєкт передбачав покарання у вигляді штрафу чи позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

У лютому цього року проєкт включили до порядку денного сесії, однак й досі немає висновку профільного комітету.

Автори ще одного законопроєкту № 7265 у квітні 2022 року пропонували встановити кримінальну відповідальність за неповернення в Україну після введення воєнного стану – позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Однак 6 вересня 2022 року законопроєкт взагалі зняли з розгляду.

Також Осадчук наголосив, що наразі Міністерство внутрішніх справ до не зверталося до його комітету з приводу підготовки нового законопроєкту.

Його колега по комітету, представник «Слуги народу» Олександр Дануца теж зазначив, що «наразі новий проєкт не обговорювався. Немає навіть вхідних даних».

Інша членкиня Комітету, представниця «Голосу» Олександра Устінова взагалі скептично ставиться до прийняття будь-якої подібної ініціативи.

«По-перше, немає механізму встановлення тих, хто незаконно виїхав, якщо по документах ця людина в Україні. Будуть їх відстежувати по соцмережах та фотографіях в Instagram? Чи у міжнародний розшук оголошувати? Це нереально. Чи запити робити через Інтерпол? Я слабо вірю, що буде такий законопроєкт. В Комітеті усі були здивовані такій заяві міністра. На мій погляд, це чистий хайп», – переконана вона.

Позиція юриста

На думку адвоката Юрія Баумана, відповідальність для осіб, які під час воєнного стану виїхали за кордон та без належних на те підстав (поважних причин) не повернулися, все ж має бути посилена.

«Станом на зараз у законодавстві України чітко прописана відповідальність лише щодо питання незаконного перетину кордону. І це справді лише штраф. І цей штраф можуть стягнути з людини, якщо вона буде повертатися. Але, якщо людина не повернеться в Україну, то притягнути її до відповідальності практично неможливо», – зазначив юрист.

Юрій Бауман наголосив, що для порушників доцільно було б використати вже чинний санкційний механізм: «В Україні існує інститут відповідальності для осіб (боржників), які не сплатили аліменти: обмеження виїзду за кордон, обмеження у праві керування транспортним засобом, обмеження у праві використання вогнепальної зброї тощо. На мою думку, доцільно розглянути запровадження «інституту обмежень правом» для осіб, які виїхали під час воєнного стану за кордон під певними умовами і «забули повернутися». Розумію, що будуть лунати «гучні голоси» проти таких обмежень, з посиланням на практику ЄСПЛ, порушення прав людини, але до такої дискусії варто залучити тих, хто в умовах війни працює в Україні та сплачує податки, а також людей, які втратили у цій війні майже все. Думаю, голоси останніх будуть більш переконливими».