Ікону XVIII століття реставрують в історичному музеї Нововолинська.

Про це розповів Суспільному його провідний науковий співробітник, доктор філософії з історії Юрій Велінець.

Образ Почаївської Божої Матері виявили на горищі церкви села Заболотці і при уважному огляді побачили, що рельєфний німб не співпадає з зображенням, — пояснює науковець. Після цього ікону обстежили на рентгені та взялись реставрувати.

Відновлює ікону Христа Пантократора художник-реставратор з Харківської філії національного науково-дослідного реставраційного центру України Артем Погрібний.

З його слів, працюватиме над образом орієнтовно три-чотири місяці, також планується відновлення кіота – закритої рамки для ікони. Найімовірніше, – каже Артем Погрібний, – у XIX столітті ікону перемалювали на сюжет Почаївської Божої Матері, бо зріс вплив лаври.

"Вона дійсно має художню цінність, бо має ознаки професійного письма, якого все менше і менше залишається на наших землях", – каже реставратор.

Зі слів художника-реставратора, ікона, скоріше за все, була написана на початку XVIII століття, це епоха українського барокко, скоріше за все, це волинська школа іконопису.

Хрестовоздвиженський храм у селі Заболотці, де виявили старовинну ікону, збудований у 1906-му році, — розповів Суспільному голова парафіяльної ради Олег Парфенюк. Каже: цю церкву збудували на місці старої, котра згоріла від блискавки, тож, ймовірно, ікона звідти. Образ виявили на горищі під час обстеження храму у 2020-му році, після переходу громади до ПЦУ, — розповів Олег Парфенюк.

"Вже і червоточина свою справу зробила, вона була і в пилюці, зберігалася і під морозом, і під покрівлею жаркою – як вона ще й зберігалась в такому стані до цієї пори. Про цінність таку велику, як ми зараз знаємо, нам сказали спеціалісти – ми не знали", – каже Голова парафіяльної ради.

Історик Юрій Велінець говорить: вдячний громаді села Заболотці, що погодилась на передачу культурної спадщини до музею. Зараз разом із художником-реставратором Артемом Погрібним системно працюють над обстеженням храмів.

Юрій Велінець розповів, що на сьогодні в Нововолинський історичний музей передано також ікону Таємної Вечері – елемент барокового іконостасу з Низкиничів. Також на реставрації зараз ікона Моління про Чашу, верхній шар якої датований серединою ХХ століття. Під ним образ Христа, написаний на початку минулого століття. Зі слів науковця Юрія Велінця, найстаріший шар ХVIII століття виявили завдяки рентгену. Це сюжет Воскресіння Христового.