Директорка геріатричного пансіонату Алла Гнатюк розповіла, що відділення реабілітації створено силами колективу і коштом установи.

Про це повідомили на сторінці Волинської ОВА у фейсбуці.

«Наші працівники самотужки зробили ремонт, за рахунок спецфонду закупили потрібне обладнання і тренажери, дуже вболівали і мешканці пансіонату. Це втілення спільної мрії, бо зі 180 наших підопічних 110 – це люди з інвалідністю, а 70 прикуті до ліжка. Окрім того, ми постійно приймаємо внутрішньо переміщених осіб, зараз їх півсотні. Серед них є люди з наслідками мінно-вибухових поранень, і практично кожен з глибокими психотравмами через втрату рідних, домівки і звичного життя. Тож фізична і психологічна реабілітація нам конче потрібна», – стверджує очільниця пансіонату.

Почесну місію перерізати стрічку у новоствореному відділенні делегували голові активу мешканців, 80-річному Анатолію Олександровичу Откідичеву.

У кожному із 7-ми кабінетів уже є пацієнти – тривають заняття з ерготерапії, кінезотерапії, лікувальної фізкультури, фізичної і психологічної реабілітації, аромотерапії. Є роздягальня, санітарна і масажна кімнати. Працюють п’ятеро спеціалістів-реабілітологів.

58-річний Володимир відновлюється після інсульту, каже, що сподівається іще зіграти у футбол. 82-річна пані Галина зі Слов’янська проходить курс психотерапії і соціальної адаптації. Жінка в один момент втратила родину, дім і місто, з якого ніколи не виїздила.

Ще одне творіння, яким у пансіонаті теж дуже пишаються, – українська світлиця. Експозицію національних старожитностей і побуту працівники разом з підопічними створювали майже рік. Рушники, вишиваний одяг, посуд, предмети побуту – усе автентичне, багато речей з 19 століття. Анатолій Олександрович доклав тут і руки, і смикалку.

«Ну яка ж українська хата без печі? Але мурувати її на поверсі було неможливо. І раптом мені на очі трапляються порожні картонні коробки з під памперсів. А вже зробити з них піч – справа техніки. Зробив! А дівчата розмалювали», – розповів чоловік.