Луцьку біля «Нової лінії» 14 липня люди перекривали дорогу. Це у знак протесту зробили рідні та знайомі воїна Андрія Коробка, який нібито помер від серцевої недостатності. Однак, як помітили рідні уже під час похорону, - усе його тіло вкрите синцями.

Про це журналістам Інформаційного агентства ВолиньPost розповіла мати захисника – Зоя Коробко.

14 липня люди зібралися на похорон військового Андрія Коробка з Луцька. Офіційна причина його смерті – серцева недостатність. У соборі його відспівувати відмовилися, бо сказали, що сам помер. На Алеї слави ховати теж не дозволили, - з тієї ж причини. Хоча воював він ще з 2014-го, тобто уже 9 років. Зрештою в невеличкій церкві навпроти «Нової лінії» його мали сьогодні відспівати. Та коли мати підійшла до тіла сина і почала розглядати ближче, була шокована, воно все у синцях, з нього йшла кров…

«Ми були на опізнанні у морзі вчора ввечері. Хто його привіз і коли, я не бачила і не знаю. Я прийшла до моргу і спитала: «Сина мого привезли?». «Так, привезли, зачекайте». Показали нам тільки одну його голову. Я у плач: «Сину ти мій, мій Андрійко…». Хотіла його роздивитися, але не змогла. Він був весь у крові, весь у грязюці. Мили і одягали його у морзі сьогодні вранці, але мене не впустили. Поховати його ми мали теж сьогодні, але не на Алеї слави, бо нам відмовили, собор теж відмовився його відспівувати, бо він, нібито, не Герой. А те, скільки літ він воював, всім байдуже. Син у мене був дуже правильний, справедливий, справжній українець. Він казав: «Мамо, я мушу йти захищати тебе і всіх». Як син опинився під Волновахою, я взагалі не знаю, бо він мені нічого не казав. Єдине, раз сказав брату, що його будуть кудись перекидати. Мені він ніколи не жалівся, лише казав, що у нього все добре», - розповідає жінка.

До слова, нікого з побратимів ні біля моргу, ні в церкві не було. Особистих речей воїна батькам теж не передали. Навіть мобільного його немає.

«12 липня прийшли хлопці з військкомату і мені повідомили: «Ваш син не загинув, він помер». Та я навіть чути цього не хочу, за 42 роки він ніколи навіть не хворів», - каже матір.

У довідці зазначили, що смерть військового настала 10 липня.

«У морзі сьогодні мене до сина теж не допустили, тільки поклали в труну і сказали, щоб подивилася, чи це мій. Я відповіла, що мій, стала обіймати і цілувати, плакати. «Вийдіть, не кричіть тут», – мені сказали. Коли привезли його сюди в церкву, я нагнулася до нього, дивлюся, кров пішла, в носі повно крові, я стала витирати. Як глянула далі, - все синє. А з лівого боку на шиї ніби відбиток взуття видно. Все тіло синє, лише ноги я не відкривала», - продовжує згорьована матір.

Жінка додає: їй не потрібно абсолютно нічого, єдине - дізнатися правду, як перестало битися серце її кровинки. У версію про природну смерть ні вона, ні всі, хто бачили тіло військового, не вірять.

«Я не можу змиритися з тією неправдою, я нічого не хочу, тільки знати правду про сина. Як так, не можна ховати на Алеї, бо він помер своєю смертю? Відспівувати у центральному соборі не можна, бо він не Герой?» - продовжує згорьована жінка.

Люди перекриттям дороги біля «Нової лінії» домагалися повторної експертизи. Станом на 16 годину вони звільнили проїжджу частину. Тіло військового забрали на Стефаника в бюро судово-медичної експертизи, де, як сподіваються рідні, визначать його справжню причину смерті/загибелі.

Станом на 17.20 біля бюро-судово медичної експертизи рідні чекають на висновок фахівців. Коли ховатимуть воїна, наразі не відомо.