Вейпінг та використання одноразових електронних сигарет вже досить давно набули статусу модного захоплення серед підлітків та породили власну субкультуру. Луцьк - не виключення, адже діти віком 14-15 років на вулицях міста масово «парять». Після вступу в силу так званого «антитютюнового» закону, поціновувачі цих пристроїв занепокоїлися, мовляв, вся Європа курить електронки, а в нас заборонили.

Журналісти ВСН дізналися, які зміни впроваджують у цій сфері.

Андрій Соломін, власник та директор компаній «Cloud Castle» та «Cloud Castle Lab» пояснив: заборонено саме виготовляти (не реалізовувати, адже на реалізацію є ще рік), рідини з концентрацією нікотину більше, ніж 20 міліграм на 1 мілілітр, та ємності для рідин, розраховані більше, ніж на 10 мілілітрів. Рідини з ароматичними речовинами заборонили повністю, адже вони стимулюють людей до куріння своїм приємним смаком.

«Ця ініціатива досить крута, її вимоги скопійовані з Європейської директиви TPD, в якій йдеться про те, що саме в такому форматі продукт є безпечним для дітей, які, наприклад, можуть спробувати вдихнути або випадково випити цю рідину. До того ж такий обсяг нікотину є повністю достатнім для нікотинозалежної людини, щоб задовільнити її потребу в ньому», - каже він.

Цікавим є те, що перший електронний пристрій для нагрівання і випаровування ароматизованої рідини створили з метою допомогти курцям кинути згубну звичку. Всесвітня організація охорони здоров'я та МОЗ України, в свою чергу, не рекомендують використовувати ці продукти. Лікарка-пульмонолог Луцької міської клінічної лікарні Катерина Палиця наголошує: вейпінг шкодить організму не менше, аніж звичайні цигарки.

«Такі пристрої для випаровування рідин негативно впливають на серцево-судинну, дихальну, репродуктивну систему. Серед пацієнтів часто прослідковуємо зв'язок між захворюванням бронхіальною астмою та звичкою людини курити електронні сигарети. Мав місце випадок, коли молодого хлопця поклали у реанімацію з токсичним ураженням легень після вейпінгу, тобто шкідлива дія може бути як накопичувальним фактором, так і раптовим отруєнням від складників таких рідин».

Також з квітня 2023 року, набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України, який визначає перелік підстав для притягнення до відповідальності недобросовісних власників кафе, барів та ресторанів, які з тих чи інших причин не слідкують за дотриманням антитютюнового законодавства.

«Повідомляємо, що у разі порушення антитютюнового законодавства відповідальність для закладів ресторанного господарства за куріння в приміщенні становить 3 000 грн за перше порушення впродовж року та 15 000 грн - за кожне наступне», - інформує Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області.

Стосовно ж відповідальності фізичних осіб, то антитютюновий закон забороняє курити електронні сигарети у громадських місцях на рівні зі звичайними. В пресслужбі Головного управління Національної поліції у Волинській області наголосили: за таке правопорушення сума штрафу може сягати до 170 гривень, а у випадку повторного порушення - до 340 гривень.

У Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» чітко прописаний перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів. До них належать:

  • ліфти й таксофони;
  • приміщення та території закладів охорони здоров’я;
  • приміщення та території навчальних закладів;
  • дитячі майданчики;
  • приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури й спорту;
  • під’їзди житлових будинків;
  • підземні переходи;
  • транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;
  • приміщення закладів ресторанного господарства;
  • приміщення об’єктів культурного призначення;
  • приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
  • стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів.

Водночас, крім спеціально відведених для цього місць, заборона куріння тютюнових виробів діє також:

  • у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
  • у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
  • у приміщеннях гуртожитків;
  • в аеропортах та на вокзалах.