У суботу, 26 серпня, у селі Башова Копачівської громади прощалися із захисником України Миколою Дем'янчуком.

Боєць отримав поранення під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області 11 серпня 2023 року в результаті мінометного обстрілу з боку противника, помер 18 серпня 2023 року від отриманих поранень у Запорізькій обласній клінічній лікарні, - пише газета Наш край.

Траурний кортеж з тілом Героя зустрічали на центральній садибі громади, у селі Копачівка, де утворили "живий" коридор шани Герою. Дорогу до батьківської домівки захисника встелили квітами.

Від рідної домівки траурна процесія вирушила до храму Святого Пророка Іллі ПЦУ с. Копачівка, де духовенство на чолі з деканом Свято-Михайлівського округу Рожищенського благочиння Миколою Цариком провело чин відспівування новоспочилого Героя.

Аби провести захисника в останню путь, прийшли рідні, знайомі, друзі, побратими.

"Микола навчався в Копачівській школі, потім в Луцьку в училищі. Мав золоті руки. Як повернувся на Башову, багатьом допомогав провести воду, під'єднати бойлера, з будь-якою сантехнікою легко розбирався... Ніколи не відмовляв, завжди допомагав, що треба, хоч і працював ще у Луцьку. Дуже любив онуків, бо весь час про них говорив", - каже Альона Лойко.
"Знала його з молодості, він одружився у Залісцях, звідки мій чоловік. Дві донечки у тому шлюбі народилися. Микола працював на фермі, охолоджував молоко. Потім ми довго не бачилися, але приїхала провести в останню дорогу, віддати данину шани Героєві" - каже лучанка Ольга.
"Микола - наш родич, батьків хрещеник. За плечима в нього вже була одна війна, афганська ", - розповідає Богдан Дем'янчук.

На похорон приїхали і рожищенські афганці, аби попрощатися зі своїм бойовим побратимом. Заступник голови Рожищенської РО УСВА Петро Будчик каже, що під час проходження строкової служби у 1986-1988 року Микола був у складі, як тоді казали, "обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані".

До початку повномасштабної війни Микола поєднав долю з однокласницею Лілею, чоловік якої помер. Офіційно сім'ю оформили рік тому, коли був у короткотривалій відпустці.

Незважаючи на вік, Микола служив у десантно-штурмових військах.

Поховали воїна з військовими почестями на кладовищі села Башова.

У загиблого залишилися мати, дві дочки, четверо внуків, сестра та дружина.

Вічна пам'ять і слава Героєві! Щирі співчуття рідним та близьким загиблого.