Лікарка з Волині Людмила Попадинець розповіла про свою роботу у Вознесенській багатопрофільній лікарні, що на Миколаївщині. Вона одна з двохсот медиків, які підсилювали медичні заклади на деокупованих та прифронтових територіях України. Вони допомагали рятувати життя та здоров’я жителів Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей.

Жінка працює у Волинському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

«Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, всі розуміли, що потреба у медичних працівниках буде особливо гострою, як на передовій, так і на деокупованих та прифронтових територіях. Багато працівників нашого центру заявило про свою готовність бути залученими до роботи будь-де, там, де це буде необхідно, – зазначила пані Людмила. – Одного дня мені зателефонували і повідомили про потребу у лікарях відділення Н(Е)МД у багатопрофільній лікарні міста Вознесенськ. Одразу підтвердила, що готова приступити до роботи».


Волинянка зізналася, що спочатку хвилювалася, оскільки до цього працювала лікарем виїзної бригади центру екстреної медичної допомоги, а стаціонар – це зовсім інша специфіка. Однак, вона впевнена, що в сьогоднішніх реаліях немає часу на довгу адаптацію, тож все відбувається в процесі роботи.

«З першого ж погляду вражає рівень лікувального закладу у місті, яке пережило обстріли і важкі бої. Лікарня забезпечена новітнім обладнанням, всіма необхідними препаратами. Стаціонарне лікування повністю безоплатне для пацієнтів, в тому числі неврологічне відділення надає допомогу пацієнтів з інсультом за пріоритетним пакетом медичних послуг «Медична допомога при ГПМК в стаціонарних умовах», – сказала Людмила Попадинець. – Проведено ремонтні роботи приміщень лікарні та поліклініки, а у 2021 році провели повну реконструкцію відділення екстреної медичної допомоги в рамках проекту «Emergency» за програмою «Велике будівництво»«.

Як розповіла медикиня, на відділення (Н)ЕМД у Вознесенську в середньому звертається близько 40-60 людей. Там лікар проводить огляд, надає невідкладну медичну допомогу і за необхідності скеровує пацієнтів у профільне відділення. А по закінченню офіційного робочого дня та у вихідні дні обсяг роботи збільшується, оскільки лікар приймального відділення є черговим лікарем по лікарні, зокрема для терапевтичного, неврологічного, інфекційного та педіатричного відділень.

«Необхідно спостерігати за станом найскладніших пацієнтів, проводити корекцію лікування за потреби та надавати невідкладну допомогу у разі раптового погіршення стану у пацієнтів даних відділень. Таким чином, є декілька так званих «потоків» пацієнтів: пацієнти, доставлені бригадами ЕМД; пацієнти, що звертаються самостійно та госпіталізовані пацієнти, що знаходяться у стаціонарних відділеннях», – зауважила волинянка.


Вона каже, що найважчим було встигнути вчасно надати необхідний об’єм допомоги всім, правильно розставивши пріоритети згідно важкості стану.

«Це складно, але в такі моменти ти відчуваєш себе насправді потрібною», – додає жінка.

Також Людмилу приємно вразила самовідданість медичного персоналу Вознесенської багатопрофільної лікарні – у разі надзвичайної ситуації вони всі поспішають на роботу.

«Так, під час бойових дій безпосередньо в місті лікарі та медичні сестри по декілька діб знаходилися в лікарні разом з пацієнтами. Які ж українці сильні і незламні. Пишаюсь тим, що працювала поруч з такими людьми», – ділиться думками лікарка.

Крім того, що у Вознесенській лікарні надають допомогу цивільному населенню, медики лікують і наших захисників.

«Було за честь мати можливість допомагати тим, хто щодня ризикував заради нас своїм життям, – розповідає жінка. – Вознесенськ – місто контрастів. З одного боку, пошкоджені будівлі і якась особлива зажурено-тиха атмосфера міста нагадує про пережитий жах, а з іншого – місто тримається, живе і розвивається».

Відрядження лікарів для підсилення Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей тривають. Наразі існує критична потреба у фахівцях окремих спеціальностей. Повний перелік тут.

Даний проєкт фінансується World Health Organization Ukraine (ВООЗ в Україні), медики отримують додаткову фінансову винагороду та покриття витрат, пов’язаних з доїздом та проживанням.

«Війна триває, не можна про неї забувати чи просто десь перечекати. Якщо кожен зі своїми можливостями долучиться туди, де його праця може бути корисною – ми наблизимо перемогу», – вважає Людмила Попадинець.