У Балтійському морі біля берегів Латвії та Естонії тривають великі морські навчання "Північне узбережжя" за участі близько 30 суден і до 3000 військових.

У навчаннях беруть участь військовослужбовці зі Швеції, а також США, Канади, Нідерландів, Бельгії та Франції.

Під час двотижневих навчань будуть зокрема відпрацьовувати захист морських шляхів через Балтійське море. Для країн Балтії це критично важливі логістичні маршрути. на тлі можливого сценарію з боку Росії щодо захоплення Сувальського коридору.

"Якби заблокували Сувальський коридор, а це досить легко, тому що там лише дві дороги та одна залізниця – у нас залишиться лише морський шлях і доведеться покладатися на нього", – пояснив німецький віце-адмірал Ян Крістіан Каак.

"Сувальський коридор" – це ділянка прикордоння Литви й Польщі протяжністю приблизно 100 км, яка на заході межує з Калінінградською областю Росії, на сході – з Білоруссю (розташований поблизу польського міста Сувалки). В разі війни з РФ його захоплення закриє союзникам НАТО шлях сушею до країн Балтії і з'єднає території РБ і Калінінградської області Росії. Тому він має величезне стратегічне значення.

Транспортна інфраструктура тут недостатньо розвинена. Через коридор проходять дві автодороги, а саме: національна дорога DK8 (Польща)/автомагістраль A5 (Литва) та національна дорога (DK16/дорога 135 (Литва). Ці дороги вузькі і у разі можливого масштабного перекидання військової техніки це призведе до фактичної їх паралізації. Наразі у рамках польської програми будівництва автошляхів ведеться будівництво швидкісної дороги S61, яка є частиною міжнародної автостради Via Baltica. Теоретично вона дозволить швидко перекидати військову техніку в район Сувальського коридору.

Варто зауважити, що є проблеми із залізничним шляхосполученням. Польсько-литовський кордон у Сувальському коридорі перетинає лише одна одноколійна залізнична гілка. Проблема полягає не тільки в цьому. Справа утім, що залізнична колія у Польщі європейського стандарту- шириною 1435 мм. Натомість у Литві так званий "російський стандарт", який дістався цій країні у спадок від СРСР. Ширина залізничної колії у Литві- 1520 мм. У жовтні 2015 р. цю ситуацію налагалися виправити введеннням у дію ділянки залізниці із шириною колії 1435 мм від польського кордону до Каунаса. Але для подальшого руху вглиб Прибалтики поки що все одно доведеться або перевантажувати військові вантажі на склади, пристосовані до російської колії.

За інформацією Business Insider, якщо танки Росії швидко захоплять Сувальський коридор і закріплять свої позиції, вони зможуть відрізати Литву, Латвію і Естонію від решти Європи і союзників по НАТО. Тоді Альянсу доведеться прийняти складне рішення, чи дійсно варто ризикувати своїми військами для порятунку балтійських країн.

Варто зазначити, що починаючи з 2014 року, Росія періодично погрожує захопити Сувальський коридор. Це є частиною її гібридної війни проти Заходу. Мета - створити постійну загрозу країнам НАТО та тиснути на них.

Про відповідні загрози з боку РФ ще у листопаді 2015 р. заявив тодішній командувач Сухопутних сил США в Європі генерал-лейтенант Бен Ходжес. За його словами, за дуже короткий час білоруські та російські військові можуть об'єднатися та заблокувати литовсько-польський кордон. І ізолювати цим трьох союзників НАТО від основних Альянсу. Саме тому, на думку Ходжеса, США та НАТО мають стримувати Росію від нападу на Балтійські країни. "Звільнення наших союзників коштує дорожче, ніж стримування", - наголосив він.

У 2017 і 2022 роках РФ провела на території Білорусі військові навчання легендою яких було блокування Сувальського коридору.

Так, у 2017 році за легендою навчань "Захід 2017", в цьому районі була створена вигадана держава Вейшнорія - дуже агресивна, прозахідна, і вона почала якісь провокаційні дії проти Білорусі. І ось потім союзна держава - Росія і Білорусь - в тому числі, з використанням ракетних ударів і так далі, всією міццю навалилася на цю Вейшнорію, і, звичайно ж, перемогли.

Під час проведення навчань у 2022 році Сувальський коридор росіяни захоплювався за години. За такий короткий час може відреагувати тільки Литва, або тільки Польща. Але НАТО як організації будуть потрібні дні для прийняття рішення аби консолідовано активувати статтю 5 про спільну оборону.

"В даний час для посилення країн Балтії НАТО необхідно пройти через Сувалкський коридор, вузький сухопутний відрізок, який розділяє Калінінград та Білорусь, який Росія може спробувати перекрити у разі конфлікту. У цьому випадку допомога країнам Балтії вже не прийде, а Росія в зародку припинить будь-яку можливість блокувати область Калінінграда", – наголошувалося у 20022 році у редакційній статті американської газети The Washington Post.

Після проведення цих спільних навчань на територі РБ тодішній міністр оборони Британії Бен Воллес заявив , що країна-агресорка Росія може напасти на Європу.

На його думку, під значною загрозою перебуває Литва. "Я серйозно говорю, що існує дуже реальна небезпека того, що Росія накинеться на Європу в цілому", – сказав Бен Воллес.

У 2022 році в ексклюзивному коментарі ТСН.ua я зауважив, що вторгнення на територію країн Балтії з боку Білорусі не є таким вже й фантастичним сценарієм. А візит російського диктатора Володимира Путіна до Мінська може становити загрозу не лише для України, але й для Польщі та країн Балтії.

Якщо Росія наважиться напасти на Литву, то всі країни НАТО мають вступити у війну, виконуючи положення пунку 5 Статуту НАТО про колективну безпеку. Але справа утім, що на це мають дати згоду всі члени Альянсу.

На думку експерта Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння М. Самуся, Європа може пожертвувати шматком Литви, щоб уникнути третьої світової війни. Він вважає, що Путін розуміє, що є та ж Німеччина або Угорщина, можливо, Франція, які не хочуть прямої війни з Росією, розуміють, що до неї не готові.

Показово, що у червні 2023 році до Білорусі з території РФ були перекинуті підрозділи приватної військової компанії "Вагнер" у кількості до 5 тисяч осіб. Це значно посилило загрозу російського сценарію щодо захоплення коридору.

Своєю чергою країни НАТО активізували проведення військових навчань та нарощування угруповань військ у Прибалтиці. Це робиться для стримування можливої спроби Росії заблокувати Сувалкський коридор.

Так, наприклад, у Литві з 16 по 27 серпня в Йонавському, Каунаському і Прієнайському районах відбулися одні з найбільших польових тактичних навчань "Лютий вовк".

А з З 5 вересня до 2 жовтня на території Латвії тривають комплексні військові навчання Namejs 2023, організовані Національними збройними силами. У навчаннях також беруть участь солдати союзників зі США, Данії, Естонії та Литви, бойова група розширеної присутності НАТО в Латвії, інтеграційний підрозділ сил НАТО в Латвії та командування Збройних сил Канади в Латвії. Загалом у навчаннях візьмуть участь приблизно 8500 учасників.

Міноборони Польщі заявило про плани на декілька тисяч збільшити кількість військових на кордоні з Білоруссю, щоб стримати агресора від нападу на країну. Близько 10 тисяч солдатів перебуватимуть на кордоні: чотири тисячі безпосередньо підтримуватимуть Прикордонну службу, а шість тисяч будуть у резерві.

Не випадково останнім часом Польща активно передислокує важку бронетехніку, включаючи танки "Абрамс" та отримані з Південної Кореї на цей напрям. Важку бронетехніку отримала 15-та механізована бригада імені Завіші Чорного 16-ї Поморської механізованої дивізії імені короля Казімежа Ягеллончика( місце постійної дислокації - Гижицьк, біля кордону з Калінінградською областю) та 9-а бронекавалерійська бригада 16-ї Поморської механізованої дивізії у Браньові.

Раніше міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив, що ще цього року у цьому районі буде створено новий саперний батальйон, який входитиме до складу 15-ї механізованої бригади 16-ї механізованої дивізії.

Крім того у районі польського Ломжа наразі зосереджені частини американського 66 танкового полку, французької 7 танкової бригади і 152 піхотного полку, шведського Йетського інженерного полку і польських військ. Угрупування військ налічує близько 6 тис. військовослужбовців.

Країни Заходу не виключать можливості військових провокацій проти Польщі та країн Балтії з боку РБ та РФ.

Про небезпеку щодо можливості подібних сценарієв з боку РФ свідчить факт розміщення на території РБ та Калінінградської області РФ дивізіони оперативно-тактичних комплексів "Іскандер" із дальністю ураження до 300 км. Розташовані і батареї С-300, які модифіковані для завдання ударів по наземних цілях на відстані до 200 км. Крім того, Білорусь має 20 тактичних ракет "Точка" і 60 тактичних ракет Р-11. Йдеться про те, що Сувальський коридор прострілюється оперативно-тактичними ракетами, як з території Калінінградського області РФ, так і з території РБ.

Крім того коридор знаходиться в радіусі дії зенітних ракетних систем великої дальності, дислокованих на території Калінінградської області. Відповідно, перекидання військової техніки і особового складу доведеться здійснювати без підтримки з повітря, а це значно ускладнює логістику військ НАТО. На думку аналітиків з НАТО, ця територія вже перетворилася на "зону обмеження та заборони доступу та маневру" для сил Альянсу.

До потенційних загроз варто віднести наявність на озброєнні і на консервації ЗС РБ більше 1,3 тисячі танків Т-72Б. Це дуже багато. Росіяни зараз розконсервують свої танки Т-62 та Т-64. А Т-72 — нова модель, до того ж, яка пройшла певну модифікацію у складі збройних сил Республіки Білорусь.

Збройні Сили РБ — це близько 55 тисяч особового складу. Із них 15 тисяч — цивільні. Сухопутні війська рб налічують до 24 тисяч жителів. Найбільш боєздатними є три бригади: 38-та гвардійська окрема мобільна бригада (Брест), 103-та гвардійська окрема мобільна бригада (Вітебськ) та 5-та окрема бригада спеціального призначення (Мар'їна Гірка).

Щорічний призовний контингент складає приблизно 50 тисяч осіб. Навчений резерв — близько 290 тисяч осіб. До чверті військовослужбовців — контрактники.

Якщо гіпотетично припустити можливу частку ЗС РБ у вторгненні на територію країн Балтії, або Польщі, то білоруси можуть виставити близько 15−20 тисяч підготовленого особового складу.

У російській Держдумі вже заявили, що їм "дуже потрібен" Сувальський коридор. Очільник комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов в ефірі російського телебачення заявив, що ПВК "Вагнера" відправили до Білорусі "не лише для того, щоб навчати білоруські збройні сили", як повідомлялося раніше. "Є такий Сувальський коридор... І ось цей Сувальський коридор у разі чого нам дуже потрібен", - заявив він. За його словами, у Білорусі створено "ударний кулак, який цей нещасний коридор візьме за лічені години".

У російських ЗМІ активно поширюється теза, що "Сувальська проблема виникла не вчора, а в 1944-1945 рр., коли радянська влада, страждаючи на геополітичний ідіотизм, передала соціалістичній Польщі міста Сувалки, Августів та Білосток, попередньо відторгнувши їх від Білоруської РСР". І, відповіднопісля розпаду СРСР Калінінградська область виявилася відрізаною від Російської Федерації територіями Польщі, Литви, Латвії та Естонії, які вступили до блоку НАТО.

На сьогодні командування Альянсу розгорнуло батальйон багатонаціональних військ у восьми країнах уздовж кордону з РФ. Також розробляються плани щодо розширення зазначених сил до рівня бригади в потенційно прифронтових районах з метою стримування та подальшого витіснення російського окупаційного контингенту. Також, країни НАТО передадуть більше військ під безпосередній контроль верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Крістофера Каволі, який також є командувачем американських військ у Європі.

Утім, загроза конфлікту у Сувальському коридорі може бути використана Росією, щоб тиснути на Україну. Мета - змусити йти на територіальні поступки та припинити опір російській агресії.

Останній візит російського диктатора путіна до Республіки Білорусь, який відбувся 19 грудня 2022 року, слід сприймати як елемент військово-політичного тиску і на Україну , і на країни НАТО — насамперед Польщу та Балтійські держави.

Примітно, що в день візиту Путіна до Республіки Білорусь прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак зустрівся зі своїми колегами з країн Скандинавії, Балтії та Нідерландів на саміті Об’єднаних експедиційних сил (JEF) у столиці Латвії Ризі, а потім вирушив до Естонії, де зустрівся з британськими військами та НАТО.

Україні слід бути готовою до можливого дипломатичного тиску з боку країн Заходу через провокації РФ на кордонах НАТО. Не виключено, що заради деескалації напруженості, Захід може наполягти на поступках з боку України.

Раніше низка західних і вітчизняних ЗМІ поширили заяву керівника апарату генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Стіана Єнссена, який допустив, що Україна може стати членом НАТО у випадку територіальних поступок РФ. За його словами, дискусії про майбутній статус України в контексті Альянсу після війни вже тривають, в них, серед іншого, лунають опції з відмовою Києва від частини території.

Пізніше президент України Володимир Зеленський на пресконференції заявив, що Україна ніколи не обміняє будь-який статус на території. За його словами, цю позицію "чітко знають па– ртнери" України.

Під час дебатів на 78-й сесії Генеральної Асамблеї ООН президент України Володимир Зеленський заявив, що йому відомо про спроби укласти якісь тіньові угоди за лаштунками. "Злу не можна довіряти – запитайте Пригожина, чи варто довіряти обіцянкам Путіна. Будь ласка, почуйте мене. Нехай єдність вирішує все відкрито", – сказав він.

У середу, 20 вересня, президент України Володимир Зеленський закликав експрезидента США Дональда Трампа поділитися мирним планом для закінчення війни в Україні. Але президент попередив, що будь-який мирний план, за яким Київ відмовляється від території, неприйнятний. "Якщо ідея полягає в тому, щоб забрати частину нашої території і віддати Путіну, це не формула миру",-заявив він.

Дмитро СНЄГИРЬОВ (керівник ГІ «Права справа», воєнний експерт, спеціально для ГІТу)