У Луцькому кафедральному костелі Петра і Павла щосуботи лунає органна музика. Це грає луцький органіст Петро Сухоцький. Він — один із небагатьох в Україні, хто доглядає, ремонтує та настроює органи.

Музикант розповів Суспільному про свою роботу під час війни.

Повні зали та сльози вдячності

З початком повномасштабної війни слухачів не поменшало, — розповів органіст. З його слів, на концертах у костелі збирається повна зала. Востаннє аншлаги тут були на благодійному фестивалі органної музики «Різдво із Друзями Луцького Органа», що відбувався 30 грудня, 7 січня та 13 січня.

«В нас завжди на концертах повні зали. Збираються серйозні суми на армію. Це як ліки. Люди зараз це потребують. Органна музика в час війни надихає, лікує», — говорить органіст.

Зі сльозами на очах музикант згадує концерт, який організували для військовослужбовців, що проходять у Луцьку реабілітацію.

«Вони на милицях, хто як… Це просто було щось надзвичайне. Без сліз не можна було грати, бо ми настільки вдячні нашим хлопцям і дівчатам, що ми можемо тут грати, співати, вчитися. Ми існуємо завдяки їм», — розповів Петро Сухоцький.

Побільшало студентів-органістів

У Петра Сухоцького, який викладає у Волинському коледжі культури і мистецтв І.Ф. Стравінського, цього року семеро студентів. З його слів, це багато, бо орган в коледжі вивчають як додатковий інструмент, при умові, що студенти самі його обрали.

«З 2005-го року я вчу орган. Я тішуся, що діти хочуть грати. Сім чоловік аж назбиралося в цьому році. А починалося все з одної Тані Янюк. Вона була одна», — каже органіст.

Він сам опановував орган у Львівській державній консерваторії у видатного педагога, органіста і піаніста Самуїла Дайча. Тепер, каже, музиканти мають можливість у коледжі знайомитися з інструментом.

«На це потрібен час. Якщо на фортепіано вчаться діти в музичній школі скільки років, потім приходять дальше і ще не вміють грати. То тут за рік, за два навчитися. Три клавіатури, треба знати грати на одній, на двох чи на трьох», — розповів музикант
Переселенка з Охтирки й школярка з Луцька опановують орган

Вчиться грі на органі у Петра Сухоцького 19-річна Анжеліка Очкуренко. Дівчина – переселенка з міста Охтирка Сумської області. Повномасштабна війна застала її в Харкові, куди вона поступила навчатися до музичного коледжу.

«Важко там перебувати, мені набагато легше тут. Я довчилася в Харкві дистанційно, закінчила другий курс і на третій я перевелася у Волинський фаховий коледж культури і мистецтв», — розповіла Анжеліка.


Зі слів Анжеліки, гра на органі допомогла їй відволіктися від тривожних думок. У цьому році вона завершує навчання на Волині та далі планує вступати до вишу Австрії.

«Тобі сумно – ти граєш! Тобі весело — ти також граєш. Саме орган мені дуже допоміг в плані наповненості музики та розуміння. Мене органна музика захлиснула прям, мені дуже подобається, — говорить студентка.

Каже, що мріяла потрапити на заняття до органіста - 13-річна Ольга Танська. Вона із 4-х років грає на фортепіано. Пригадує, що вперше мелодії органу у Луцьку почула, коли проходила з бабусею біля костелу. 

«Ми гуляли біля замку і я почула музику органу і я спочатку подумала, що це музика з небес», — говорить Ольга.

Зі слів дівчинки тоді сюрпризом стало, що Петро Сухоцький погодився на пропозицію її бабусі — позайматися з онукою. Відтак, понад рік вона ходить до костелу на заняття. 

«Орган – найвеличніший з усіх інструментів. Дуже мрію стати піаністкою та органісткою, щоб виступати по всій Європі й в різних костелах, різних заходах і разом із Петром Йосиповичем», — розповіла школярка.
Органний майстер — рідкісна професія

Сам інструмент — це «живий» механізм, що потребує постійного догляду та настроювання, каже органіст. Тих, хто вміє це робити в Україні дуже мало. Він – один із них.

«Якщо органістів в нас в Україні можна порахувати на трьох руках, то органних майстрів на одній руці», — розповів Петро Сухоцький.

Петро Сухоцький сам бере драбину, лізе на горище і налаштовує чи ремонтує інструмент. З його слів, часто заміни потребують окремі запчастини.

«Кожна клавіша, кожен регістр має таку мембрану. Вона подерлася одна чи дві і цілий регістр не грає. Вони виходять з ладу і ми їх міняємо. Вчора все нормально, а сьогодні вже одна нота не грає. Лізеш, дивишся, шукаєш», — говорить органіст.

За такі вміння музикант, який гастролював по світу із концертами, також затребуваний як органний майстер. Ремонтувати та налаштовувати органи музиканта запрошують у різні регіони України.

«Їжджу. Одеська кірха, там механічний орган. Івано-Франківськ, Чернівці. Це все по церквах. Колись робив в Рівному в органному залі», — додав Петро Сухоцький.

Фото: Суспільне Волинь