Юрія Мартиніка з села Цир на Камінь-Каширщині мобілізували у червні 2022 року. Проте військова справа для чоловіка не була новою, адже до того у 2015-му він був в АТО і вже добре знав, що має робити.

Тож пройшов медичний огляд, відніс документи і чекав дзвінка від військкомату. Коли ж подзвонили – поїхав до Луцька, де формували 50 бригаду. Служив у Сокиричах, у Житомирській, Черкаській областях. І вже звідти потрапив на Запоріжжя, де у серпні цього року отримав поранення, - пише газета Нове життя.

Про свій настрій Юрій каже, що він змінюється, як погода. Втім бадьорості чоловік не втрачає. Після повернення із фронту, британські лікарі у Львові прооперували йому праву руку. До того в Івано-Франківську зробили операцію на ногу. Загалом із серпня по листопад 2023 року наш земляк переніс сім операцій на обидві пошкоджені кінцівки. Але сподівається, що вони допоможуть швидше відновитися його здоров’ю. 

«Якби ще рука працювала, то, мабуть, повернувся б назад на поле бою, а так…» – зітхає Юрій Мартинік і додає, що з побратимами спілкується щодня.

«Кожен день дзвонять з усіх областей України, з усіма розмовляю, бо я вже без них не можу», – каже чоловік. Хтось досі залишається на фронті, хтось, як і Юрій, – у госпіталі, а хтось загинув. Така вона, жорстока війна.


Фото: газета Нове життя