За новоюліанським календарем українці святкують 2 лютого 2024 року церковне свято Стрітення.
Про традиції головного символу церковного свята Стрітення Господнього – свічку громовицю, розповіла в етері ГІТу Алла Дмитренко, доцент кафедри музеєзнавства, пам'яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності ВНУ ім. Лесі Українки, етнолог.
За її словами Стрітенська свічка з'явилася значно пізніше у нашій обрядовості, ніж саме свято Стрітення.
«Я читала багато літератури зокрема 19 століття і там доводиться те, що Стрітенську свічку православні не знали. Вона поширилась з Риму тобто в католицькій церкві», — каже доцент кафедри музеєзнавства.
Читайте також: Стрітення зими з весною: яку погоду прогнозують синоптики у лютому? ВІДЕО
Як вона повідомляє, Стрітенська свічка і її виготовлення мали певні особливості.
«Обов'язково вносили віск, рубали та дуже добре його розігрівали перед піччю. Потім потрібно вим'яти свічку, як тісто на Паску. Тоді її розкатують, ставлять гіт, знову скачують і вирівнюють. Головною силою Стрітенської свічки повинна бути щира молитва, тоді вона принесе мирне та спокійне життя», — додає жінка.
Як повідомила пані Алла, колись Стрітенську свічку не качали як її пальцями зробили, так вона і залишалася фігурна і нерівна.
«Традицією було обмотувати її льоном, бо він вважався надзвичайно помічним, по ньому мотали обов'язково червону вовняну нитку, вона теж була оберегом. Свічка була доволі скромна», — зауважила гостя.
За повір’ями Стрітенська свічка завдяки особливому способу виготовлення з молитвами захищає людей від грому, тому її ще називають «громовиця».
«Саме тому, коли починається сильна гроза люди традиційно запалюють цю свічку-оберіг. Люди старшого віку дуже ретельно дотримуються цього звичаю, адже традиція та віра мають дуже велику силу», — наголосила Алла Дмитренко.
Про цілющі властивості стрітенського льону, вогню та детальніше про традиції з її використанням, дізнавайтеся у ВІДЕО:
Коментарі