В облаштованій у шкільній майстерні волонтерському ательє, мешканці Мар’янівської громади шиють вироби на потреби військових з передової та навчальні центри.

Працюють від початку повномасштабного вторгнення та називають себе «Шпильки з Борочич», розповіла Суспільному волонтерка Ольга Яцина.

Волонтери шиють білизну, постіль, турнікети, розвантажувальні пояси, мішки для скидання магазинів, аптечки, безкаркасні ноші, тактичні килимки та намети-пончо.

У колективі волонтерського ательє — вчителі ліцею, медична сестра місцевої амбулаторії, механік, говорить Микола Гесь, який після роботи кроїть швейні вироби. Чоловік каже: знаходить час для волонтерства, хоч сам виховує п’ятьох дітей.

«Не думав, що я таким буду займатися. Все, що я з цієї справи вмів – ґудзика пришити, шов зашити, таке во. Роботи вдома завжди є багато, я ще й працюю в садочку кочегаром, але я маю велике бажання приходити допомагати», — говорить чоловік.

Волонтерки працюють на 12 швейних машинках. Спочатку їх приносили з дому, потім купували, то подарували одну, каже механік Василь Заяц, який приїздить в Борочиче з сусіднього села Широке.

«Я приїжджаю, дивлюся, налаштовую, щоб дівчата не простоювали», — каже механік.

Волонтери працюють на добровільних засадах, тканину купують за кошти місцевих благодійників, кількість пошитого – не рахують, говорить Ольга Яцина. Каже: до волонтерської справи долучають і школярі.

«В мене був день народження, і ті гроші, що мені подарували, хочу віддати на потреби ЗСУ», — каже школярка Богдана.

Готові вироби волонтери Горохівської спілки учасників АТО «Щит» везуть військовим на Схід. На весну актуальними будуть намети-пончо з водовідштовхуючої тканини, говорить волонтер Віталій Гладун. Цього разу він забрав із майстерні два десятки евакуаційних нош. Каже: у найближчі тижня повезе їх бійцям на фронт.