Сьогодні, 9 вересня, близько 18-ї години на одній із транспортних розв’язок Луцька сталась ДТП — зіткнулись два легковики
29 серпня в Україні вшановують пам’ять загиблих захисників
Від початку повномасштабної війни чи не кожен українець намагається допомогти Збройним силам чи то волонтерською роботою, чи пожертвами, чи закупівлею або ремонтом техніки. Не стали винятком у цьому і міські. сільські та селищні ради. Вони купують і передають військовим техніку, автівки та «закривають» чимало інших потреб.
На ці потреби із бюджетів міських, сільських та селищних рад Волині у 2022-2023 роках пішло 1,23 мільярда гривень платників податків. У декого – до чверті річного бюджету, а деякі громади не виділили й відсотка.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» зібрав та проаналізував інформацію про те, скільки коштів зі своїх бюджетів територіальні громади Волині виділили на потреби оборони у 2022 та 2023 роках.
На третьому році повномасштабного вторгнення військовим доводиться не лише воювати, а й шукати фінансової та матеріальної підтримки. До прикладу, у військовослужбовців-волинян із 14-го полку безпілотних авіаційних комплексів ЗСУ з’явилася ідея об’їхати територіальні громади Волині із пропозицією виділити кошти на закупівлю дронів.
«Ми будемо звертатися до громад Волинської області з проханням про надання субвенцій на закупівлю дронів, літальних апаратів з двигуном, – розповідає волинянин, головний сержант роти 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів Андрій Хведчак. – Це дуже важлива річ на даний момент на фронті. Більше того, ми співпрацюємо з українськими виробниками ударних дронів, дронів-камікадзе. І ці субвенції, крім того, що вони дуже допоможуть стримати лінію фронту на даний момент, вони ще й повернуться в українську економіку, створять робочі місця. І дадуть можливість українським підприємствам підвищувати якість, підвищувати кількість, розвиватися і створювати для Збройних сил України потужну армію дронів, потужну зброю, яка зможе переламати хід цієї війни».
Але це швидше про плани на 2024-й рік. Поки ж Андрій Хведчак з колегою поїхав в «тур» територіальними громадами Волині, погляньмо як з місцевих бюджетів підтримували військових у перші два роки повномасштабної війни.
Навколо витрати бюджетних коштів та допомоги Збройним силам в останній рік на Волині розгорілося чимало баталій – громадські активісти та родичі військовослужбовців вимагали від місцевої влади спрямовувати гроші на допомогу військовим, а не викидати на перекладання бруківки чи інші недоцільні витрати. Найгучніше це питання звучало у тих громадах, які отримали чималі надходження до бюджетів завдяки податку із заробітних плат військових. Це Володимирська, Луцька, Ківерцівська та Ковельська громади.
У Луцьку такі акції мали назву «Дрони замість бруківки». Активісти зверталися до міських депутатів та обласної влади з вимогою збільшити допомогу Збройним силам України. Під тиском громадськості скасували недоцільні тендери у Ківерцях та Володимирі.
Щоб отримати інформацію про допомогу військовим «Сила правди» звернулася до усіх 54 громад Волині з інформаційними запитами, де просили надати інформацію про:
Переважна більшість відразу надала відповіді і потрібну інформацію. З деякими довелося додатково спілкуватися телефоном, але навіть після спілкування окремі місцеві ради не надали інформації. До прикладу, Сошичненська громада відмовила в отриманні інформації через війну – надати повну інформацію пообіцяли після закінчення воєнного стану.
Ще три громади повідомили лише загальну суму виділених коштів. Так, Затурцівська громада у 2022 році загалом виділила на допомогу військовим 161 тисячу гривень, у 2023 – 380 тисяч гривень. Павлівська громада у 2022 році зі свого бюджету виділила лише 10 тисяч гривень, а у 2023-му – 4,1 мільйона гривень. Любомльська громада повідомила суму виділених коштів за два роки – 10 мільйонів 73 тисячі гривень. А в розрізі вказаних критеріїв пообіцяли надати після закінчення воєнного стану.
Тож у 2022 році усі громади разом перерахували на допомогу силам оборони 299,2 мільйона гривень, а у 2023-му – понад 927,4 мільйона гривень.
Порівнявши виділені суми з доходами до бюджету «Сила правди» підрахувала розмір допомоги у вигляді частки бюджету. Адже зрозуміло, що великі громади на зразок Луцька, чи Ковеля, в абсолютних числах мають більше ресурсів для підтримки, ніж маленькі сільські, на зразок Доросинівської, чи Затурцівської.
Так, у 2022 році лише дві громади перерахували на допомогу ЗСУ понад десять відсотків річних доходів бюджету. Це прикордонні Самарівська та Шацька громади. П’ять громад – від 5 до 10 відсотків бюджету. Це Поромівська, Луківська, Володимирська, Вишнівська та Ратнівська. 46 громад спрямували на оборону менше 5%, а 17 – менше 1% бюджету. Це: Локачинська, Торчинська, Берестечківська, Зимнівська, Прилісненська, Копачівська, Сереховичівська, Колківська, Смідинська, Доросинівська, Турійська, Рожищенська, Литовезька, Затурцівська, Олицька, Цуманська та Павлівська громади.
Детально про те, які громади і скільки коштів спрямували у 2022 році на потреби оборони в розрізі структур та частки бюджету дивіться на карті нижче. Натисніть на зображення громади, аби переглянути інформацію по ній.
«Сила правди» звернулася за коментарями до кількох громад, які у 2022 році виділили менше 1% бюджету на оборону.
Зокрема, Павлівська громада виділила у перший рік війни на ці цілі лише десять тисяч гривень, що склало 0,01% бюджету. У сільській раді кажуть, що найперше орієнтувались на закриття захищених статей бюджету, тож на допомогу ЗСУ коштів виділили небагато. Втім, вже в наступний рік ситуацію покращили.
«При формуванні бюджету ми заклали маленьку суму, бо в нас стояло питання захищених статей, – пояснює сільський голова Андрій Сапожник. – За 2023 рік ми не мали перевиконання, але з місцевого бюджету направили понад чотири мільйони гривень. На 2024 було перевиконання місцевого бюджету. У нас було понад п’ять мільйонів вільних залишків, то ми, якщо не помиляюся, три мільйони направили на ЗСУ. Ще 10 відсотків – на обласну адміністрацію, вони мають на кордон спрямувати. Ще є інші субвенції, плюс придбання військовим та ще є мільйон нерозподілений. Але той мільйон будемо теж направляти на ЗСУ».
Цуманська громада виділила на оборону у 2022-му лише 0,13% бюджету, себто 199,9 тисячі гривень. У сільській раді кажуть, що було мало звернень від військових.
«Ми виділяємо кошти тільки тоді, коли до нас звертаються, бо нам потрібне офіційне звернення. Розумієте, це пов’язано з казначейством, щоб завтра не прийшов хто-небудь і не сказав, що у нас нецільове використання коштів, – пояснює сільський голова Анатолій Дорошук. – Мало військових частин зверталося просто. Я не знаю з чим воно пов’язане. Ми закладали кошти, так як цього року було розпорядження адміністрації, щоб заклали 10 відсотків від вільних лишків. То ми так 10 відсотків зараз і заклали. За потребами, як звертаються, то ми виділяємо. Зараз по зверенннях ми 700 тисяч, чи мільйон виділили на цей рік».
Самарівська громада вийшла на найвищий показник з допомоги військовим у перший рік повномасштабного вторгнення росії – майже 10,5%. Керівник громади каже, що це завдяки податку на доходи фізичних осіб з зарплат військових. Адже у 2022 році отримували такі надходження від прикордонників.
«У 2022 році в нас йшло ПДФО з прикордонників, у нас була програма і ми по тій програмі їм давали кошти. У минулому році було набагато простіше, тому що було ПДФО з військових, тому ми і віддавали більшу половину, – розповідає сільський голова Микола Маргес. – Цього року – катастрофа, навіть на зарплату не вистачає. Якщо щось зміниться і буде перевиконання – будемо направляти ще. Зараз виділили 400 тисяч, якщо не помиляюся».
У 2023 році громади виділили на допомогу силам оборони 927 мільйонів гривень. На перші місця вийшли ті громади, які отримали податок з доходів військових. Це Володимир (25,5% бюджету), Ківерці (19,2%) і все ті ж Самари (15,36%). Від 5 до 15 відсотків бюджету на ці цілі спрямували 15 громад, а 35 громад – до 5% бюджету. Відчутно зменшилася кількість громад, які спрямували на потреби оборони менше 1% бюджету. У 2023-му таких було шість: Доросинівська, Турійська, Копачівська, Рожищенська, Затурцівська та Зимнівська.
Детально про те, які громади і скільки коштів спрямували у 2023 році на потреби оборони в розрізі структур та частки бюджету дивіться на карті нижче. Натисніть на зображення громади, аби переглянути інформацію по ній.
Найбільша частка допомоги з бюджету – у Володимирської громади – 25,5% доходів. Тоді громада отримала близько 800 мільйонів гривень ПДФО з військових, а перерахувала на оборону 309 мільйонів.
«У нас в місті дислокуються військові частини і завжди була хороша співпраця з військовими. А тепер такий складний час для країни – війна. Ми знайшли все-таки баланс, переконали велику кількість депутатів для того, щоб максимально сприяти нашим військовим. І ті цифри, які ми давали в попередні роки, я думаю, що це одні з найбільших показників, – розповідає Ігор Пальонка. – У 2023-му році було ПДФО від військових. Його було біля 800 мільйонів гривень. Більше 300 мільйонів ми дали на потреби військових. Але з 1 жовтня податок на доходи військових зняли. Жовтень, листопад, грудень не поступало ПДФО з військових і цього року вже не надходить взагалі».
Низький відсоток допомоги військовим у 2023-му керівники громад найчастіше пов'язують з відсутністю податку на доходи фізичних осіб від військових. Мовляв, хто мав такий податок, той і більше допомагав. Така ситуація склалась у Зимнівській та Затурцівській громадах, у яких одні з найнижчих показників.
До прикладу, Зимнівська громада виділила на допомогу військовим лише 0,26% доходів бюджету – 316,3 тисячі гривень.
«Це пов'язано з тим, що військові частини, які у нас дислокувалися, не сплачували податки, а сплачували там, де вони зареєстровані, – пояснює сільський голова. – Таких громад небагато є, але ми в тому числі. І в нас надходжень від військового збору не було взагалі. Крім того, у нас зменшились надходження до бюджету, в нас дуже велика дотація йшла і треба було закривати захищені статті. І плюс звернень не було таких».
Затурцівська громада торік перерахувала на допомогу військовим 380 тисяч гривень – 0,42% бюджету.
«Виділення допомоги Збройним силам напряму в минулому році залежало від ПДФО, який отримували громади від військових, – ділиться сільський голова Затурцівської громади Юрій Ковальчук. – Багато громад позаводили собі багато військових частин. Не обов'язково ці частини дислокувалися на території громад. І тому, коли з частини попало ПДФО в громади, громади почали мати великі гроші.
Наприклад, ПДФО складало 100 мільйонів: 50 мільйонів виділяли, 50 мільйонів тратили на свої потреби. Проте не всі громади змогли отримати ПДФО від військових частин, в тому числі і наша. Наприклад, Зимненська не змогла. Тому ми залишилися зі своїм бюджетом чистим. Відповідно, від того скільки ми могли виділити, стільки ми виділили. От ми виділили в минулому році десь приблизно 500 тисяч гривень. Але це були гроші, які ми самі заробили. Розумієте? Тобто ми тут, якщо брати в порівнянні з іншими громадами, ніби погано. Але, розумієте, це кошти, які ми самі заробили».
Наведений аналіз показує, що лідерами у допомозі силам оборони серед волинських громад в абсолютних числах стали великі міста: Володимир, Луцьк, Нововолинськ, Ківерці. Деякі з цих громад отримували ПДФО від військових і високий рівень власних доходів до бюджетів у 2022-2023 роках. Хоча, у порівнянні з розмірами бюджету частка витрат на оборону не у всіх є високою. Наприклад, якщо у Володимира вона становила у 2023-му році більше 25%, то у Луцька – 4%.
Якщо ж виділені на потреби оборони гроші розділити на кількість населення громад за останніми наявними даними, то опосередковано найбільше з податків виклали володимирчани, ківерчани та луківчани: від трьох з половиною до понад дев’яти тисяч гривень на душу населення. Найменше ж – у вже згаданих Затурцях, Рожищі та Зимному – від 60 до 100 гривень.
Нині немає законодавчо встановленого розміру, яка частина з місцевих бюджетів має спрямовуватися на потреби оборони. Втім, у Верховній Раді раз-у-раз з’являються ідеї зобов’язати місцеві ради передбачати конкретний відсоток бюджету на потреби оборони. Однак, до голосування такі ініціативи поки не доходять.
Громадські ініціативи і мітинги наприкінці 2023 року у деяких громадах активізували місцеву владу щодо підтримки сил оборони. Зокрема, значно наростити витрати на ці цілі у 2024 році має Луцьк. Водночас у 2024 році до місцевих бюджетів ПДФО із зарплат військових уже не надходить в колишніх обсягах. А це означає, що влада повинна викроїти на це ресурси із інших джерел.
Після повернення із «туру» громадами Волині головний сержант роти 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів Андрій Хведчак поділився враженнями від спілкування з їх керівниками. Каже, що не відмовляються від допомоги військовим і позитивно відгукнулися на ініціативу щодо виділення грошей на закупівлю дронів.
«В більшості громад я відчув готовність і бажання допомагати. Я не називаю це допомогою. Я волію це називати спільною інвестицією в нашу спільну мету. В принципі, цей процес виділення субвенцій достатньо тривалий. Тому що має розглянути комітет, має проголосувати сесія, потім буде заключений договір, – розповідає Андрій Хведчак про результати ініціативи. – От у нас зараз така ситуація: Володимирська, Голобська, Головненська, Городищенська, Горохівська, Дубечненська, Забродівська, Камінь-Каширська, Колківська, Копачівська, Маневицька, Сереховичівська, Торчинська, Турійська, Устилузька та Цуманська громади вже перерахували кошти. Луцька міська рада дуже допомогла, але не субвенцією, а передачею матеріальних засобів. Вишнівська, Прилісненська і Павлівська будуть закуповувати і передавати обладнання».
До речі, ви теж можете допомогти підрозділу Андрія Хведчака, перерахувавши кошти за реквізитами. Ці кошти військові планують витратити на придбання ударних дронів.
Цьогоріч громадам пропонують ще один варіант допомоги ЗСУ – відраховувати з бюджету 10 відсотків від суми вільних залишків. Таку ініціативу нещодавно обговорили з громадами в Волинській обласній державній адміністрації.
За словами фінансистів, це дасть можливість акумулювати 170 мільйонів гривень, які планують витратити на посилення обороноздатності області. Адже з попереднього року в місцевих бюджетах залишилось понад 1,8 мільярда гривень вільних залишків коштів. Найбільші обсяги – у Володимирської (437,2 млн. грн.), Луцької (316,9 млн. грн.), Боратинської (158,0 млн. грн.), Ковельської (92,2 млн. грн.), Підгайцівської (72,3 млн. грн.) громад.
У департаменті фінансів обласної адміністрації повідомили, що на ініціативу вже відгукнулася значна частина громад:
«На таку ініціативу уже зреагувало 24 з 54 територіальних громад області – з бюджетів виділено близько 50 мільйонів гривень. Разом з тим, з бюджетів зі значними обсягами вільного фінансового ресурсу, кошти виділені лише з бюджету Володимирської (26 млн. грн.), Ковельської (9,2 млн. грн.) та Підгайцівської (2,2 млн. грн.) громад.
Окремі громади, такі для прикладу, як Луцька, уже розподілили вільний залишок коштів, не передбачивши ресурсу на ініціативу облвійськадміністрації. Станом на 01.03.2024 року усього по області нерозподілений обсяг такого фінансового ресурсу складає 588,6 мільйона гривень».
Фото: колаж/Інсайдер Медіа
©2024 uaGit
Коментарі