16 травня Володимирська громада провела в останню дорогу полеглого воїна – старшого бойового медика родом з села Заріччя Артема Рудого, якому у липні мало би виповнитись 34 роки.

Про це повідомляє пресслужба Володимирської міської ради.  

Молодший сержант загинув 11 травня від вибухової травми, захищаючи свободу та незалежність України на Харківщині.

У храмі Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії зібрались численні рідні, друзі, побратими Артема, аби віддати воїну шану, підтримати матір, яка втратила єдину дитину, обійняти Артемового сина-підлітка, який важко переживає це горе. Було чимало сусідів-зарічанців, які знали Артема як надзвичайно світлу і добру людину.

Отець Євген під час панахиди наголосив на тому, що загиблий був медиком, рятівником:

«Він був світлоносним ангелом-охоронцем, оберегом для своїх бойових побратимів, полегшував їхні болі і страждання. Сьогодні, коли наша держава вшановує символ незламності, код нації – нашу українську берегиню-вишиванку, і ми свідчимо цілому світові, що ми українці, ховаємо воїна, який віддав життя за нашу незалежність та національну ідентичність».
Як очільник громади та мешканець села Заріччя, міський голова Ігор Пальонка від імені усієї Володимир-Волинської міської територіальної громади висловив слова співчуття родині та друзям Артема: «Сьогодні спільною молитвою вшановуємо подвиг та пам’ять новітнього Героя. За словами командирів та побратимів, Артем був унікальним, талановитим бойовим медиком, завжди старався робити усе можливе, щоб рятувати життя бійців. Усі ми у великому боргу перед його рідними. Усіх мешканців громади прошу пам’ятати про цю жертву, яку нині несе родина полеглого. Вічна і світла пам’ять Воїну Світла, Герою, який захищав нашу свободу».

 Після панахиди містяни коридором шани, навколішки, провели скорботний кортеж, який відправився у напрямку Шистівського кладовища, де і поховали Артема Рудого з усіма військовими почестями.

Фото Володимирська міська рада.