22 травня Рожищенська громада навколішки зустрічала загиблого воїна Дмитра Олександровича Чижевича.

Тужлива "Плине кача" та людські зойки роздирали спекотне повітря, - йдеться на сайті Рожищенської міськради.

І боліло, боліло кожного, хто стояв на цьому майдані, від усвідомлення того, яку високу ціну платимо ми за волю та свободу рідної землі, втрачаючи найдорожчих.

Біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України вкотре зібралися жителі громади, аби віддати останню шану Герою-земляку, чиє життя забрала російська орда.

Солдат 81-ої окремої аеромобільної Слобожанської бригади Дмитро Чижевич загинув при виконанні бойового завдання 11 травня 2024 року в районі населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області за кілька днів до свого 41-го дня народження.

Священники Православної Церкви України відслужили громадську панахиду.

Біля домовини плаче родина, бо втратила чоловіка, батька, брата.

40-річний Дмитро Чижевич - багатодітний батько, він повернувся з-за кордону і добровольцем пішов на війну.

У вишиванці біля домовини - наймолодший з дітей Дмитра Чижевича. Він, безперечно, коли виросте, буде гордитися татом-Героєм. Та ця війна зробила його сиротою. 

Редакція ГІТу висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна! Вічна пам'ять, честь і шана Герою!

Саме за можливість одягнути вишиванку, вільно жити на рідній землі і боровся Дмитро Чижевич.

Чин відспівування загиблого військовослужбовця відбувся у храмі Архістратига Михаїла у Рожищі.

Після спільної молитви за душу загиблого захисника України Дмитра Чижевича, траурний кортеж відправився у село Михайлин, де він проживав з родиною.

Сусіди, знайомі, односельці зустрічали загиблого навколішки, виказуючи йому вдячність за захист, за безмежний подвиг людяності, адже він віддав своє життя за кожного з нас.

Останні хвилини на рідному подвір'ї - і Героя провадять на місцеве кладовище.

Під звуки військового оркестру та гучні постріли домовину з тілом опускають у холодну сиру землю. А Державний стяг, яким була вкрита домовина, військові передають синові Героя, як символ вільної та незалежної України, яку мужньо боронив і за яку віддав своє життя його батько.