«Що б ти не робив – роби якнайкраще». З таким девізом іде по життю пан Сергій на псевдо «Тренер», який нині обіймає посаду заступника командира стрілецької роти з морально-психологічного забезпечення в батальйоні Луцького району 100 омбр.

До повномасштабного вторгнення наш герой працював вчителем фізкультури в Красновільському ліцеї Колківської селищної ради, - розповідають на фейсбук-сторінці бригади.

«Про початок великої війни дізнався від кума, котрий зателефонував мені вранці 24 лютого. Зібравши все необхідне, без зайвих роздумів вирушив до військкомату і вже за кілька годин став в стрій 100 бригади», – із сумом на очах пригадує Сергій, адже рік тому кум «Тренера» загинув від рук рашистів поблизу Кремінної.

Разом із Сергієм пліч-о-пліч протистоїть ворожій навалі і старший син Андрій, котрий за прикладом батька приєднався до війська.

«Коли старший син повідомив, що мобілізується – на душі стало неспокійно. Але він прийняв рішення, і я його підтримав. Зрештою, коли син поряд, я маю змогу йому допомогти та підказати в службових питаннях», – розповідає «Тренер».

Пан Сергій у Збройних Силах вже третій рік і попри втому офіцер не втрачає мотивації боротися аж до Перемоги, адже вдома на нього очікує велика любляча родина: дружина Наталія, донечки Олена та Ольга, син Назар, а також четверо онуків: Іван, Дарина, Матвійко і Таїсія.