В Україні змінили низку норм щодо надання відстрочки військовозобов'язаним особам під час війни.

РБК-Україна поспілкувалось з адвокатом Романом Сімутіним і розповідає про низку основних змін, запропонованих урядовцями.

Нещодавно Кабінет міністрів оприлюднив постанову №675 від 7 червня 2024 року «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами КМУ від 30 грудня 2022 р. №1487 і від 16 травня 2024 р. №560».

За словами адвоката Романа Сімутіна, деякі із запропонованих урядовцями змін працювати будуть. Тим часом з іншими можуть виникати певні труднощі.

Так, для осіб з інвалідністю ІІ групи було прибрано норму щодо подання висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.

Натомість у Додатку 15 додано зразок Заяви від особи з інвалідністю I чи II групи про те, кого з військовозобов'язаних вона обирає своїм доглядальником (який і отримає відстрочку).

Якщо ж військовозобов'язаний - єдина особа, яка зобов'язана здійснювати утримання (догляд), то вказана заява не подається, адже прописано, що вона необхідна лише для вибору особи доглядальника з кількох можливих.

Прибрали цей висновок ЛКК, але залишився Акт встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду, який видається відділом соціального захисту населення органу місцевого самоврядування. В принципі, це комісія створюється органом місцевого самоврядування, і складається цей акт. І незрозуміло у постанові прописано, - зауважив юрист.

Він пояснив, що для того, аби підтвердити факт необхідності постійного догляду за особою, потрібен саме висновок ЛКК.

Тобто прибрали висновок ЛКК, але залишили Акт ось цей... А в тілі самого Акту зазначено, чим підтверджується догляд, яким документом... А документ, яким підтверджується - висновок ЛКК, який прибрали, - додав експерт.

Щодо призовників - осіб до 25 років, які мають приписне - у постанові КМУ зазначається, що під час воєнного стану направлення їх на військово-лікарську комісію (ВЛК) для проходження медогляду здійснюється лише у разі прийняття на військову службу у добровільному порядку.

Тож вказаних осіб при оновленні даних ТЦК не можуть мобілізувати, якщо вони добровільно не підпишуть контракт, - уточнив Сімутін.

Крім того, відтепер осіб, які оформлюють відстрочку, не направляють на ВЛК.

У документі уточнюється, що процедура надання відстрочки від призову не передбачає направлення на ВЛК для проходження медогляду.

Тут, на думку адвоката, особливо складно може бути особам, які взагалі не мають військово-облікового документа, адже для отримання такого документа потрібно все ж таки проходити ВЛК.

За словами Романа Сімутіна, в Україні було немало випадків, коли людину мобілізовували, відправляли на службу, а через кілька місяців вона звільнялась, оскільки мала підстави для відстрочки.

Проте це не вигідно ані державі, яка витрачає кошти на кожного військовослужбовця, ані командирам, які втрачають свої «кадри».

Тому зараз навмисне прописали, поставили всі ці «запобіжники». Перше, що не можуть на ВЛК відправити. Друге, що дана категорія осіб може служити лише за контрактом. І третє - зобов'язали перевіряти наявність підстав для відстрочки й доводити, - пояснив фахівець.

Насамкінець, зняти або виключити з військово обліку призовника, резервіста чи військовозобов'язаного стало можливо без його особистої присутності.

Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у ТЦК та СП не обов'язкова, - йдеться у документі.

За словами адвоката, це має спростити постановку на облік та прибрати перепони в оформленні відстрочки.

«Мовляв, ти спершу знімись там у себе з обліку, а тоді приходь і ми надамо тобі відстрочку», - пояснив Сімутін.