Загиблому на війні волинянину Артуру Трофімюку просять надати звання Героя України (посмертно). Життя військового обірвалося в 22 роки.

Петицію на сайті Президента України зареєстрував Володимир Примаковський, інформують у пресслужбі 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.

Артур Трофімюк народився й проживав у селі Сокиричі Ківерцівської громади, після закінчення школи вступив до Одеського військово-морського ліцею, а в 19 років підписав контракт зі 128 окремою гірсько-штурмовою Закарпатською бригадою. Впродовж двох ротацій у зоні ООС він швидко доріс до командира відділення – головної командної одиниці на полі бою.

Перший бій повномасштабної війни підрозділ Артура дав 25 лютого 2022 року поблизу Мелітополя в Запорізькій області. Штурмовики зупиняли ворожу колону, яка чисельно переважала їх у кілька разів. Під час бою в однієї з БМП заклинило гармату і Артур заскочив всередину, вручну розклинив її й розстріляв російський БТР. А коли БМП пошкодили, боєць знищував росіян зі снайперської гвинтівки СВД.

У наступні дні штурмова рота прийняла ще кілька важких боїв із ворогом, що переважав чисельністю в 7–10 разів. В одному з них Артур особисто знищив три танки Т-72 з російської колони. Хоча підрозділ не мав тоді сучасної натівської зброї й воював зі старою «радянською».

Після стабілізації лінії фронту в березні – квітні 2022 року бригада почала локальні наступи й звільнила кілька сіл на Запоріжжі. Артур завжди особисто вів бійців на штурми, йшов попереду, на нього рівнялися набагато старші військові. Відділення Артура Трофімюка командування часто тримало в резерві як козир і кидало в бій у вирішальний момент, щоб переламати ситуацію.

Під час визволення Херсонщини восени 2022 року воїн виконував обов’язки командира взводу, котрий вибув через поранення. Він і командував, і вів вогонь, і витягував поранених. У ході одного зі штурмів разом із трьома бійцями непомітно обійшов ворожу вогневу точку, яка була професійно укріплена, і знищив ціле відділення росіян. В іншому бою швидко зорієнтувався і одним пострілом із гранатомета спалив російський БТР, що раптово вискочив на позиції сусіднього підрозділу.

Після успішного контрнаступу 128 бригади на Херсонщині командування запропонувало штурмовим підрозділам, що особливо відзначилися, вибрати кандидатуру на звання Героя України. Усі одноголосно висловилися за Артура Трофімюка.

У грудні 2022 року, під час боїв за Бахмут, Артур продовжував виконувати обов’язки командира взводу, отримав важку контузію, але відмовився йти в шпиталь. А коли підрозділ виводили на Соледар, особисто під вогнем завів заміну без жодних втрат.

Навесні 2023 року гірсько-штурмова рота утримувала крайні рубежі на околиці населеного пункту в Запорізькій області, які кілька разів переходили з рук в руки. Локація була добре пристріляна, а через особливості ландшафту росіяни могли непомітно підібратися до наших траншей на 150 метрів. 16 квітня Артур перевіряв місцевість за крайніми точками, він завжди лазив там, де найнебезпечніше. І потрапив під вогонь ворожого снайпера. Боєць загинув від кульового поранення в голову.

Як кажуть бойові товариші, Артуру мали дати Героя України і за Запоріжжя, і за Херсон, і за Бахмут. Тому що він реальний герой, котрий ніколи не падав духом і був для всіх прикладом.

Для розгляду петиції необхідно набрати 25 тисяч підписів за 90 днів. Підтримати її можна за покликанням.