У війні, яка вже третій рік випробовує на міцність нашу державу, Україна знову зазнала болючої втрати. 9 серпня 2024 року внаслідок отриманих травм під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку загинув старший солдат Василь Володимирович Куцик з села Видерта. Йому було 42 роки.

Василь Куцик приєднався до лав Збройних сил України на початку березня 2022 року, відразу після початку повномасштабного вторгнення росії. Спочатку він служив на Авдіївському напрямку, а згодом був переведений на Харківський фронт. Його сестра, Олена, згадує, що Василь завжди заспокоював рідних, кажучи: "У нас все добре, все є, не переживай".

За два з половиною роки служби у складі 6-го прикордонного загону, Василь зарекомендував себе як мужній та відданий воїн. Він був гранатометником і отримав п’ять державних нагород, зокрема орден "За мужність" III ступеня, вручений Президентом України Володимиром Зеленським, за успішне повернення українських територій на Авдіївському напрямку. 

"Цю нагороду Василь отримав за те, що наші бійці відтіснили ворога на кілька кілометрів", — розповідає Олена, додавши, що брат був також нагороджений відзнаками "За оборону України", "Золотий хрест" від Головнокомандувача ЗСУ та "Ветеран війни — учасник бойових дій".

Побратими згадують Василя як доброго та відповідального бійця. Один із вражаючих випадків — його відданість навіть після серйозної травми. Коли він зламав ногу, продовжував служити на передовій, попри біль.

Василь пішов у останній бій без попередження рідних.

"Це був єдиний раз, коли він мені не сказав, — згадує Олена. — У понеділок ввечері він написав, що все добре, а у вівторок пішов на позиції".

Після артилерійського обстрілу, під час якого Василь отримав тяжкі поранення, його транспортували до лікарні, але через велику крововтрату реанімувати не вдалося.

Олена не може змиритися з втратою брата.

"Як тепер ми будемо без нього?" — питає вона, додаючи, що навіть її маленький син, 4-річний Тимофійко, сумує за дядьком, який був його найкращим другом.

Василь був неодружений, але мав кохану дівчину, з якою планував майбутнє після війни. Він мріяв про сім'ю і дітей. Втрата Василя стала тяжким ударом і для старшого брата Олександра, який також служить у ЗСУ та зараз проходить реабілітацію після поранення.

Смерть Василя Куцика стала важким ударом для всієї громади. Він був добрим, щирим і сміливим патріотом. Пам'ятаємо і шануємо Героєм, який віддав своє життя за Україну.