Польське суспільство, як і українське, має багато історичних травм. Проте, на відміну від України, яка прагне осмислювати травми Голодомору та Другої світової війни, Польща часто сакралізує минулі трагедії, зокрема Волинську, формуючи на них частину своєї національної ідентичності.

Про це заявив історик Олександр Зінченко в інтерв'ю «Телеграфу»

І, як каже історик, проблема полягає в тому, хоч би що робили українці, у нас нема такого впливу на польське суспільство, щоб можна елементарно прокомунікувати якісь проблеми, каже він.

«Коли починаєш пояснювати, що було до двох десятків фактів вандалізму [на українських похованнях у Польщі], на які польська держава не реагувала, а часом блюзнірські поводилася… Ми наклали мораторій після того, як був зруйнований пам'ятник у Грушовичах — болгаркою зрізали український герб. Я хотів би подивитися на польську громадську думку, що у польських медіах творилося б, якби в Україні зрізали польського орла», — додав Зінченко.

Польща роками не відповідала на українські прохання бути уважнішими до українських місць пам'яті в Польщі, які постійно вандалізувалися. Натомість польські медіа розповідають лише те, що вигідно, розповідають тільки ті речі, де є клікбейт.