Як волинський адвокат очолив Одеську кіностудію. РОЗСЕКРЕЧЕНІ ДОКУМЕНТИ

Документи Pandora Papers вказують на причетність менеджерів компаній олігарха Ігоря Коломойського до спроби захоплення контрольного пакету Одеської кіностудії.

Про це повідомляє «Слідство.Інфо». Журналісти цієї агенції взяли участь у роботі над документами з офшорів, «злитими» Pandora Papers.

11 жовтня 2016 року генеральний продюсер телеканалу українського олігарха Ігоря Коломойського, Олександр Ткаченко, у якості подарунка отримав права на британську компанію-«оболонку» Big Boom LTD.

«Отримувач не зобов’язаний платити жодних коштів дарувальнику», – йдеться у документах Pandora Papers.

Вже за тиждень компанія Big Boom LTD змінила назву на Cinema Love LTD і придбала Фонд розвитку кіномистецтва у PUNTA CRESCENT LIMITED, компанії Тетяни Тарути, дочки бізнесмена Сергія Тарути. Таким чином Олександр Ткаченко отримав чверть акцій Одеської кіностудії.

Ціна питання в угоді, яка стала доступна журналістам, не згадується.

Не розголошує її і міністр культури Олександр Ткаченко:

«Умови угоди є комерційною таємницею».

Представляти свої інтереси у Фонді розвитку кіномистецтва Ткаченко доручив В’ячеславу Мієнку. На той момент Мієнко – заступник генерального директора «1+1» з правових питань.

Таке рішення, за словами Ткаченка, «базується на особистій довірі до мого адвоката та це жодним чином не має відношення до позиції заступника генерального директора з правових питань в «1+1 медіа»».

Із обранням Володимира Зеленського президентом життя обох кардинально змінюється.

У серпні 2019-го Ткаченко проходить у парламент по списку партії «Слуга народу», натомість Мієнка призначають директором з питань комунікації з органами влади «1+1 медіа», ключовим бенефіціаром якого є олігарх Ігор Коломойський.

Саме естонська компанія Мієнка SMARTSOLUTIONS GROUP здійснювала супровід роботи британської Cinema Love LTD, зокрема відповідала за роботу із міжнародною юридичною компанією Alpha Consulting.

Ба більше, Мієнко входить до наглядової ради Одеської кіностудії, а партнерка та директорка його компанії Smart Solutions, Анна Савченко, стає членкинею ревізійної комісії тієї ж Одеської кіностудії. Також у наглядовій раді в цей час з’являються й інші працівники фірми Мієнка.

«В силу вимог закону про адвокатуру та адвокатську діяльність ми не маємо права надавати будь-які коментарі», – повідомив Мієнко у відповідь на запитання журналістів «Слідства.Інфо».

У тому ж 2017-му директором Одеської кіностудії призначають Андрія Осіпова, адвоката із Волині, який із 2016-го обіймав посаду виконавчого директора Smart Solutions, вже відомої нам компанії Мієнка, яка вела справи британської фірми Ткаченка.

«Оскільки компанія Smartsolutions була моїм юридичним радником, адвокати Smartsolutions увійшли до керівних органів та антикризової команди по впорядкуванню діяльності Одеської кіностудії. Зокрема, серед них Анна Савченко та Андрій Осіпов», – пояснює Ткаченко.

Саме за Осіпова, колишнього працівника Мієнка, Одеська кіностудія подала позов до Міністерства культури, внаслідок якого держава могла втратити контрольний пакет акцій кіностудії. Однак зрештою суд відмовив у позовних вимогах.

На запитання «Слідства.Інфо» до Ткаченка про те чи погоджував він текст позову, міністр відповів коротко: «ні».

Водночас Осіпов запевняє, що керувався інтересами підприємства.

«Це є виключними повноваженнями керівника і не потребують будь-яких погоджень акціонерів», – повідомив Осіпов журналістам.

У 2018-му партнером Ткаченка по Одеській кіностудії став забудовник Андрій Вавриш, який реалізує низку проєктів в Одесі. Зокрема, він відомий завдяки забудові пляжу в районі санаторію «Чкаловський» у Одесі. Сам Вавриш підтвердив зацікавленість у побудові житла «для знімальних груп» на території студії в інтерв’ю «НВ».

Щоправда, забудова території державної кіностудії була поза законом до того як Ткаченко очолив Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроєкт, що визначає умови приватизації державних кіностудій отримав схвалення профільного комітету на чолі із Олександром Ткаченком, а згодом і був підтриманий 253 депутатами, більшість із яких належали до президентської партії «Слуга народу».

До слова, на засіданні комітету Ткаченко визнав свій «конфлікт інтересів» у цьому питанні.

За словами самого Ткаченка, саме через конфлікт інтересів вже міністр культури Ткаченко через п’ять днів після власного призначення, 9 червня 2020-го, начебто продає свою частку Одеської кіностудії банкіру Олександру Морозову, менеджеру «Смарт Холдинга» Вадима Новинського.

Однак у своїй декларації про доходи міністр культури не вказав прибутку від продажу своєї частки Одеської кіностудії.

Із матеріалів перевірки декларації міністра культури Ткаченка «Слідству.Інфо» стало відомо, що Ткаченко не отримав від Морозова коштів.

«Протягом 2020-го (Ткаченко, – ред.) не отримував дохід від продажу акцій британської компанії Cinema Love», – повідомило НАЗК у відповідь на запит «Слідства.Інфо».

Сума договору за словами Ткаченка є «комерційною таємницею», а «при отриманні доходу – кошти будуть відображені в декларації відповідно до вимог законодавства».

Наразі така угода для Ткаченка може вказувати на те, що банкір Морозов, ймовірно, номінальний власник долі Ткаченка на час «конфлікту інтересів».

Що таке Pandora Papers?

Pandora Papers – це найбільша колаборація журналістів-розслідувачів за всю історію, яка розкриває таємниці 35 нинішніх і колишніх світових лідерів, більш як 330 чиновників у 90 країнах світу, митців та убивць.

Понад 600 журналістів із 117 країн світу протягом року досліджували 11,9 мільйонів конфіденційних файлів – це найбільший за всю історію витік таких документів.

До роботи над цими файлами долучилися й українські журналісти з агенції «Слідство.Інфо».

Проєкт Міжнародного консорціуму журналістів розслідувачів та 150 медіапартнерів навколо світу розкриває секрети паралельної економіки, яку фактично створили міжнародні банки, аудитори та юридичні компанії. Ця структура легітимізувала секретність офшорних юрисдикцій та допомагає впливовим і заможним уникати податків, звітності, накопичувати статки, і як наслідок – прискорює економічну нерівність, виснажує державні ресурси та підриває демократію.

Pandora Papers зриває маски зі власників офшорних компаній і банківських рахунків-інкогніто, бенефіціарів елітної нерухомості, розкішних яхт і літаків, акцій бізнесу, творів Пікассо, Бенксі та інших митців.

Клієнти міжнародних провайдерів та власники офшорів приховують нелегальні статки та хабарі, ухиляються від податків, завдаючи збитків світовій економіці на трильйони доларів США, спустошуючи державні бюджети та позбавляючи незахищені верстви населення доступу до якісної освіти та медицини.

Секретні документи показали, що чимало світових лідерів, які могли би покінчити з офшорною системою, натомість наживалися на ній.

Знайшлися у документах і українські олігархи, колишні та чинні посадовці, депутати та навіть зірки спорту і екстради. Загалом у Pandora Papers більш як півтори тисячі українців.