В Україні на повну силу запрацював другий етап медичної реформи. Як наслідок, лікарі стали скаржитися на зниження зарплат і брак фінансування, а пацієнти шикуються в чергу по уколи. Медики тепер ще більше почали дивитися в бік Європи та інших країн у пошуку гідного заробітку. Якщо так піде далі, то українців просто не буде кому лікувати, пише OBOZREVATEL.

Медиків скорочують, зарплати впали

Другий етап медичної реформи формально мав розпочатися 1 квітня минулого 2020-го, через епідемію коронавірусу його відстрочили на рік. Найголовніша зміна: всі лікувальні заклади другого рівня (це наші стаціонари та діагностичні центри) повинні укласти контракти з Національною службою здоров'я України (НСЗУ) на певні послуги, які будуть оплачуватися за затвердженими тарифами. Мета другого етапу реформи – платити медустановам за фактично виконану роботу.

Проте медики почали бити на сполох: у лікарнях співробітників скорочують, а зарплати проте залишають без змін. Після того, як в Україні знизився рівень захворюваності на коронавірус, багато стаціонарів та відділень, де медики отримували по 300% «ковідних» доплат, згортаються. Як наслідок, лікарі будуть знову отримувати по 10-12 тисяч.

Медсестра Сумської лікарні №4 Юлія Вітковська розповідає, що в їхньому медзакладі вже з початку року людям перестали доплачувати по 2-4 тисячі грн.

Медики виходили на протести, але це не допомогло. Хоч лікарня отримувала фінансування від НСЗУ, людям головний лікар доплачувати відмовлявся. Тоді в лікарні нам заявили, що ці гроші вирішили витратити на нову комп'ютерну техніку, – каже вона.

Також, за її словами, в лікарні серйозно бракує персоналу.

Пацієнти скаржаться, що на відділення, де лежать 53 хворих, тільки одна медсестра, яка робить уколи, ставить крапельниці. Вона просто не встигає за всіма. Зрештою людина, яка отримує мінімальну зарплату, на роботу приходить на 8 годину ранку, а йде о 10 годині вечора, – говорить Вітковська.

Крім того, співробітники лікарні кажуть, що в липні грошей на зарплати в цій установі може і не бути. Оскільки керівництво змогло укласти з НСЗУ контракти тільки на мінімальні 6 пакетів послуг. Можливо, що частину людей доведеться скоротити.

І така ситуація в багатьох регіонах країни. Наприклад, у міській лікарні №1 Івано-Франківська лікарці-офтальмологині хірургічного відділення повідомили про скорочення і запропонували перейти на посаду медсестри з окладом у 6 тисяч гривень.

За словами голови Київської профспілки медпрацівників Сергія Кубанського, після реформи всі права розпоряджатися грошима і визначати штат лікарні передані керівнику лікувального закладу. Тільки він може вирішити, кого залишити працювати, а кого скоротити, яку зарплату призначити лікарю, а яку собі та бухгалтеру.

Тепер медичний директор сам призначає собі зарплату в 100 тисяч гривень, а медсестрі – мінімальну. У лікарнях хтось уклав 20 контрактів, а хтось 6. Як наслідок, грошей не вистачає ні на зарплати, ні на матеріали, ні на комуналку. Скорочують людей уже зараз, а до кінця року, якщо не повернеться той самий COVID, на вулицю піде половина медиків, – говорить медсестра зі Львова Вікторія.

Готуються до катастрофи

Кубанський зазначає, що тарифи, які дає НСЗУ, насправді не покривають витрат:

«Хороші тільки на пологи, лікування онкології, складні випадки в неонатології. На все інше тарифи дуже низькі. Унаслідок цього на зарплати навіть не вистачає. Немає грошей на оплату праці прибиральниць, бухгалтера, обслуговування ліфтів, каналізації тощо. Я розмовляв із лікарями, всі кажуть, що готуються до катастрофи в медицині».

До того ж без фінансування залишилася, наприклад, фізіотерапія. Медики є, а тарифи на процедури не передбачені. Отож, щоб зберегти цю послугу і співробітників, доведеться відщипувати гроші з інших напрямів. Або в нас фізіотерапевтичні послуги стануть платними. А як правило їх використовують для лікування дітей.

Від реформи вже серйозно постраждала психіатрична допомога в країні. Там відбулися великі скорочення. Частина фахівців пішла в приватну медицину, а пацієнти, багато з яких не здатні заробити на дорогі ліки і лікування у приватного психіатра, просто залишилися без допомоги. Щоб хоч якось зберегти безкоштовне лікування для таких людей, психдиспансери довелося приєднати до стаціонарів. Інакше їх ніхто б не фінансував і хворі залишилися б без підтримки.

А в Києві довелося об'єднати в один лікувальний заклад відразу чотири фтизіатричні лікарні (тут лікують туберкульоз), оскільки НСЗУ фінансує тільки один такий стаціонар на місто. А місцеві бюджети після реформи не мають права фінансувати муніципальні лікарні, – говорить Кубанський.

Самі медики вже давно переїжджають працювати в інші країни. І не тільки в Польщу.

«Я працювала лікарем-анестезіологом у лікарні Тернопільської області. Проте з такою зарплатою вижити просто неможливо. Поїхала до Туреччини, працюю тут у SPA-салонах при готелях. У сезон моя зарплата становить понад 3 тисяч євро на місяць. Тут же зі мною працює українка, з медсестри вона стала масажисткою. Теж добре отримує», – розповідає Валентина Миронівська.

Сотні медсестер і лікарів шукають роботу за кордоном. Пандемія показала, що насправді в Україні дуже складна ситуація з кваліфікованими фахівцями.

Восени може знову початися хвиля коронавірусу. І нас знову покличуть на передову, назвуть героями і стануть аплодувати. Хотілося б, щоб про нас пам'ятали кожен день і платили гідну зарплату. Тоді і героїзму не буде потрібно, – резюмував лікар зі Львівської області Віталій Панченко.