Читання вголос корисне особам будь-якого віку, а от слухання тексту з малечку визначає, наскільки кмітливою буде дитина. 

Ясна річ, що той, кому в дитинстві читали, виростає більш цілісним як особистість. По-перше, це вияви уваги, а тому і задоволення однієї з найбільших потреб дитини. По-друге, це може водночас передбачати тактильний контакт: дитина зазвичай зручно вмощується у безпечному для неї середовищі, вона не сама і може переживати досвіди, про які раніше, наприклад, і гадки не мала. Якщо книжка друкована, дитина може самостійно перегортати аркуші, роздивлятися ілюстрації. І так, читати варто навіть тим малюкам, які самі ще не балакають, тому що словниковий запас закладається з моменту появи на світ — змінюються лише форми комунікації дитини.  

Неодноразове дослідження когнітивних здібностей у категорії від шести до чотирнадцяти років засвідчило про прямий зв'язок дитячого читання із тим, наскільки інтелектуально спритним формується підліток. Під час читання мозок проявляє сильну активність в тих частинах, які пов’язані з візуальними образами, це стимулює уяву і пришвидшує процеси розуміння почутого. Це сприяє зосередженню і працює зовсім не так як гортання інстастрічки чи споглядання тікток-навал, які навіть самі перемикаються. Такі здібності виявлятимуться на вправах із аудіювання й здорово можуть конвертуватися в те, що учень краще відтворюватиме звуки мови, яку вивчає, а також матиме кращу пам'ять на людські голоси.

Я прочитала кілька англомовних досліджень (на зразок цього) про те, як читання із дітьми впливає на мозок малюків та їх стосунки з батьками. Сюжети «Гаррі Поттера» допомогли нідерландським учням розвинути емпатію, збагнути засади антирасистського руху, позбутися упереджень щодо маргіналізованих груп.

Усім, хто вже встиг скучити за літом, пропоную послухати дивовижний клаптик твору Рея Бредбері.