Минуло 10 місяців повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. В різних українських містах успішно проходить декомунізація та дерусифікація, на днях в Одесі знесли пам’ятник Катерині другій. Проте в серці нашої країни Київська Національна музична академія ніяк не хоче позбавитись згадки російського композитора Чайковського у своїй назві.

Про те, як так склалося та чому консерваторія веде активну дружбу з Китаєм, який підтримує росію в етері ГІТу поспілкувались із композитором, музикантом, автором опер, електронної та вокальної музики Іллею Разумейко.

Він розповів, що колектив та ректор консерваторії ніяк не можуть прийняти рішення про зміну імені в назві закладу. При цьому 99% студентів та кілька прогресивних викладачів вимагають заміни, але на противагу їм є частика консервативних викладачів на чолі з ректором, які не вбачають в цьому нічого поганого та кажуть, що музика поза політикою.

Ілля поділився кількома альтернативами композиторів, іменами, яких можна було б назвати академію:

«В музичній спільноті є кілька варіантів. Називають імена Леонтовича, Скорика і Лятошинського. З моїх колег композиторів, музикознавців самий популярний варіант українського композитора, якого треба популяризувати в світі, який не такий далеко відомий, ніж Чайковський або Шостакович, російські композитори, в яких імперія вкладала, щоб вони стали відомими, то це Лятошинський. В нього багато різної музики: симфонічної, вокальної, фортепіанної, яка не відома за межами України абсолютно».

Він додав, що це має піддаватись обговоренню, але однозначно це має бути український композитор. Крім того, зі слів Разумейко, ще кілька місяців тому Міністерство культури та управління з держмистецтв змінити назву консерваторії, але до цього команда ректора не дослухалась.

«Проблема консерваторії не тільки в Чайковському, там потрібна серйозна реформа цього закладу, який не рухається до європейських консерваторій. Ще одна велика біда нашого закладу — це тотальна дружба з Китайською Народною Республікою, яка є зараз нашим ворогом і очевидно союзником росії. Тобто у нас дуже велика частина китайських студентів і вся політика направлена на те, щоб далі співпрацювати з Китаєм», — розповів композитор.

Підсумовуючи він сказав, що ця проблема вочевидь має корупційний характер і не рухається в європейську сторону в плані реформ репертуарної політики своїх факультетів, а залишається в євразійському просторі, намагаючись дружити по-максимуму з Китаєм. Китайцям в свою чергу, зі слів Іллі, нецікава в принципі українська культура, вони приїжджають вивчити другий фортепіанний концерт Чайковського.