У п’ятницю, 25 березня, в Луцьку прощатимуться із уродженцем села Сирники Михайлом Приступою, воїном 503-го батальйону морської піхоти, який героїчно загинув у бою за місто Ірпінь Київської області 5 березня.

Про це повідомив у фейсбуці волонтер Сергій Рижков.

Прощання відбудеться о 13:00 в Будинку панахиди, що на проспекті Василя Мойсея.

Родичка загиблого Героя Лариса Приступа написала у фейсбуці пронизані болем і любов'ю рядки про цього ВОЇНА СВІТЛА. Передруковуємо допис повністю.

Пам'яті Приступи Михайла присвячується.

Уродженця с. Сирники, Волинської області, Луцького району

Історія довжиною у 27 років

Коли ти народився, раділи всі, і рідні, і небеса. Файне маля, що додало щастя наший сім'ї.

Садочок з безкінечними: "Мамо, а що ти мені купила?" Любов бабусі, що завжди умилялася з твоїх вигаданих історій. Нескінченні розповіді діда за Другу світову.

Княгининівський ліцей 34 з любов'ю до географії й історії. Луцький вечірній заклад освіти. І, звичайно ж, спорт, бо ти був рослим юнаком (плавання, баскетбол).

Поїздки з батьком по всій Україні на фурі. Тому й "ТЯГАЧ". Такий позивний ти обереш в майбутньому і назавжди залишишся в серцях побратимів як "ТЯГАЧ".

А потім як і у багатьох: Майдан, добровольчий батальйон підрозділу ДУК ПС, допомога волонтерів, настанова нашого капелана о. Михайла Бучака, вступ до лав 8-го окремого батальйону АРАТТА і слова комбата Андрія Гергартта після взяття 8-х полонених у с. Широкино, що на Донеччині, про те, що твій подвиг ще попереду. І слова побратима Володимира «Душмана» Галагана в моєму листуванні, що ти молодий і завзятий, і слава знайде тебе обов'язково.

Ти ніколи не переймався нагородами. Але тішився, коли їх отримував. Завжди старався бути поза камерою, коли до вас приїздили кореспонденти. Любив писати, а ще більше любив розповідати за перебіг подій і за плани подій, що попереду.

 Ти дуже пишався, як і ми, підписанням контракту у 2019 році з 503-м батальйоном морської піхоти, що "Вірні завжди".

Ти мав би одружитися наступного року з Оленою Ланівською, коханою дівчиною, що була твоєю віддушиною останнім часом. Яка підтримувала всі твої ідеї, якими б вони не були. Планували дітей і будівництво свого будинку. Відновлення свого бізнесу з виготовлення футболок з патріотичним змістом.

Плани на декілька років вперед...

Гортаючи стрічку новин у ФБ, я побачила пост від Куба Лібре (посестра, парамедик, волонтер) про те, що ти загинув.

Ти загинув 05.03.2022 в бою в м. Ірпінь, зупиняючи колону техніки орків.

Кінець! Мій свій зруйновано. Вальгала дочекалася ще одного свого воїна. Ти продовжуєш битися з ворогом вже в іншому світі.

Завжди в нашій пам'яті!!!

Завжди в наших серцях!!!