Війна забирає життя кращих синів нашої держави, таких, як 23-річний уродженець Дубища Вадим Дудко. Це була молода, але не по роках мудра та щира людина. Патріот своєї країни.

У перший день повномасштабного вторгнення чоловік був за тисячі кілометрів від України, але вирішив терміново повертатися, щоб обороняти Батьківщину. Всі, хто добре знав Вадима, зрозуміють – він по іншому не міг, - про це пише Рожищенська міська рада.

«В сім’ї їх п’ятеро дітей: одна дівчина і четверо хлопців. Троє з них захищають нашу Україну. Вадим воював на Донеччині кілька років підряд за контрактом. У вересні минулого року одружився, в листопаді виїхали з дружиною Альоною за кордон. Але коли почалася повномасштабна війна він не задумуючись поїхав захищати країну. Вадим наш був дуже великим добряком», - розповідає про загиблого Вадима родич Олександр.

На жаль, коротким видався його земний шлях. Командир розвідувального відділення десантно-штурмового батальйону, старший солдат Вадим Дудко, загинув у бою захищаючи Батьківщину 7 вересня 2022 року поблизу населеного пункту Максимівка, що на Харківщині.

Вшанувати пам’ять, віддати честь землякові та розділити невимовне горе з сім’єю Героя зібралися сотні небайдужих людей — військові побратими, духовенство, рідні, друзі, знайомі та незнайомі. Ті, заради кого він пішов боронити рідну землю від московської орди. Разом з людьми за загиблим плакало небо, немов і природа сумувала за молодим чоловіком, який за своє коротке, але звитяжне життя зробив більше ніж інші за сто років. І віддав найцінніше, що в нього було – своє життя в бою за Україну.

Це невимовно гірка втрата для Рожищенської громади, а надто для батьків та найближчих друзів Вадима. Вони цінували його за людяність, доброту та вміння завжди і всіх підтримати. Як зауважив один з однокласників, які з оберемками квітів прийшли попрощатися з другом дитинства, «Вадим був Людиною з великої букви. Завжди таким був…».

Місцем вічного спочинку захисника стало Дубищенське кладовище. Бійця поховали з усіма військовими почестями, під залпи почесної варти та гімн України.

Сьогодні Небесне військо прийняло ще одного Воїна Світла. А ми пам’ятаймо, хто став героєм у бою – не може вмерти!