Якщо дозволити кожній парафії вибирати, чи переходити на новий календар, це відбуватиметься еволюційно, і з кожним роком кількість парафій, які почнуть жити за новим стилем, буде збільшуватися

Про це у коментарі «Еспресо.Захід» повідомив протоієрей, прессекретар Волинської єпархії Православної церкви України Віталій Собко.

Напередодні Різдва 25 грудня священний синод Православної церкви України дозволив парафіям за бажанням проводити святкову різдвяну літургію, відтак віряни, які відзначали у цей день народження Ісуса Христа, звільнялися від посту. Фактично, це було виключенням із правил, оскільки все інше залишилося традиційно без змін.

«Я би сказав, що рішення, яке прийняв священний синод, м'яко кажучи, недосконале. Тому що виривається один день з контексту нового календаря і накладається на старий календар. Є ж різдвяний цикл, підготовчий період до Різдва, піст, підготовчі неділі, саме свято Різдва, опісля йдуть певні свята, присвятки, які прив’язані до Різдва, зокрема другий празник Святого Василя, Водохреща, Стрітення, потім також Благовіщення, яке має бути за 9 місяців до Різдва. Виривати з календаря один день і переносити його на 13 днів раніше додатково, крім 7 січня, яке ми будемо святкувати і його ніхто не скасовував, не зовсім правильно», — трактує отець Віталій.

На його думку, синод ПЦУ керувався тим, щоб, з одного боку, зробити крок на зустріч питанню у зміні календаря і підштовхнути процес. З іншого боку, для того, щоб вивчити ситуацію не на основі соціологічних досліджень прихильників і неприхильників переходу, а практично побачити, хто серед священнослужителів і вірян хоче вже відзначати Різдво, якою взагалі є готовність для зміни календарного стилю.

Протоієрей Віталій Собко каже, що тим громадам, які бажають перейти повністю на новий календар, варто було дати таку можливість і свободу у виборі. Тоді б священнослужителі парафій звернулися до правлячого архиєрея, який дозволив би такий перехід. Це називає кращим варіантом, аніж примусова обов’язкова зміна календаря для всієї Церкви.

«Можливо, ще буде прийнято рішення, коли Церква скаже, що з такого-то числа такого-то року ми всі примусово переходимо на Новоюліанський календар. Після різдвяних свят священний синод розглядатиме це питання, аналізуватиме статистику, подання від єпархіальних архиєреїв, й будуть вирішувати, як це зробити. Але я думаю, що, швидше за все, цього не зроблять.
Як на мене, буде мудріше дати свободу конкретним парафіям переходити на новоюліанський календар. Тому що є загроза розколу, а так цього можна уникнути. Хто хоче — переходить, хто не хоче — не переходить, і все це можливо в межах однієї Церкви. Немає примусу і немає причин для протестів. Звісно, це може бути тимчасовий варіант, а може залишитися постійним”, — пояснює отець Віталій.

На сьогодні православна церква живе за старим стилем або юліанським календарем. Разом з тим, є григоріанський та новоюліанський календарі. Обидва збігаються в числах, натомість старий календар відстає від нових на 13 днів, а в кінці століття різниця буде вже 14 днів, й тоді Різдво доведеться святкувати не 7, а 8 січня.

При цьому, зазначає протоієрей, варто переходити на новоюліанський календар, тобто оновлений у XX столітті юліанський православний календар. Григоріанський календар, за яким живе більшість країн світу, в тому числі Україна у своєму мирському житті, за словами отця, також є неточним. Повністю обидва календарі — новоюліанський та григоріанський — будуть збігатися до 2800 року, а далі почнуться розбіжності, і виявиться, що григоріанський календар має похибку.

У разі обов'язкового офіційного переходу українських церков на новий стиль потрібно бути впевненими, що саме більшість парафій підтримують таке рішення. Україна ніколи не жила за іншим календарем, тому звичний старий календар став частиною нашої ідентичності, зауважує отець Віталій Собко.

«Якщо ми вибираємо шлях, щоб примусово переходити, то повинні розуміти, що частина, — а це може бути не менша, а більша частина Церкви, — не погодиться і не прийме цього переходу, продовжуючи жити за старим стилем. Тому що є священнослужителі, є парафії, які категорично проти зміни календаря. Для них важлива не календарна точність, а вірність традиціям, підвалинам. Можна сказати, що юліанський календар став частиною ідентичності. Багато що прив’язано до старих дат, які ми звикли святкувати», — пояснює протоієрей ПЦУ.

Як приклад, Віталій Собко пригадує як у 1925 році Польська православна церква перейшла на новоюліанський календар, а через 90 років, у 2014 році синод констатував, що повертається знову до юліанського стилю. Виявилося, що більшість парафій не підтримували й не жили за новим календарем, а залишалися на старому. На думку отця, у разі свободи у виборі перехід на новий календарний стиль в Україні буде відбуватися еволюційно. Безперечно, будуть певні незручності, але з кожним роком кількість парафій, що переходитимуть на новий календар, збільшуватиметься. Для цього має пройти певний час, та в результаті залишиться невелика кількість (імовірно, близько 10%) тих громад, які не будуть переходити за жодних обставин.

Протоієрей Волинської єпархії ПЦУ зазначає, що важливо зміну дати святкування Різдва Христового розглядати не окремо, а в контексті зміни календаря на 365 днів, що означає перенесення усіх інших свят у році. Особливу увагу на це питання звертають саме перед Різдвом, оскільки це свято, за словами священника, найкраще показує різницю між новим і старим стилем. Священнослужителі закликають людей глибше заглибитися в цю проблему, щоб зрозуміти, як жити і як керуватися церковним календарем.