Штурмовик «Вуж» — один із найдосвідченіших бійців «Сафарі». Йому — 45 років, понад 20 з них він провів у правоохоронних органах на рідній Волині.

Однак на початку цього року «Вуж» вирішив піти на фронт, залишив обласне Управління поліції охорони і долучився до полку «Сафарі» бригади «Лють».

Про це повідомляє ВолиньPost з посиланням на Нацполіцію України.

У складі бригади тепер нищить ворогів на сході України. Він вже взяв участь у трьох бойових операціях, врятував життя трьох братів. За словами побратимів, майже годину перебував між життям і смертю.

«Напевно, найпам’ятнішою і найнебезпечнішою була операція під Курдюмівкою. Тоді я працював у штурмовій групі, але, окрім штурму, мені довелося евакуювати з поля бою мого побратима «Коржика»... Цікаво, що за словами побратимів, я півтори години перебував без свідомості після того, як по нас прилетів ворожий СПГ. Але, на щастя, оговтався і взявся до справи. Евакуація «Коржика» здалася мені вічністю, позаяк ми йшли під супровід ворожої артилерії і дронів, які намагалися нас ліквідувати. Дякувати Богові, ми вибралися до безпечного місця. Окрім «Коржика» вдалося вивести з поля бою ще двох поранених військових ЗСУ», – розповідає «Вуж».

До приходу в «Сафарі» поліцейський ніс службу в Управлінні поліції охорони Волинської області та збирався йти на пенсію. Але дізнавшись про те, що в Нацполіції створюється штурмова бригада «Лють», вирішив переглянути своє рішення і взяти участь в конкурсі. Так і потрапив до «Сафарі».

«Якщо чесно, я прагну помститися за племінника, який загинув в жовтні минулого року під Куп’янськом, і помститися за товариша, якого також вбили під Куп’янськом», – ділиться своєю мотивацією боєць.

Вибір позивного поліцейський пояснює просто:

«Все дуже просто: я люблю змій. Вуж, як відомо, — змія добра, але змушує себе боятися. От і я, як усі «сафарівці», змушую ворогів нас боятися».

Вдома на «Вужа» чекає серйозний родинний «десант»: батьки, дружина і троє синів:

«Саме заради них, а також в пам’ять про загиблого племінника, я пішов на фронт».

Поліцейський ділиться, що перше, що хотів би зробити після Перемоги, ¬– купити мотоцикл класу «Круїзер» і поїхати на ньому до побратимів у різні куточки України:

«Також прагну відвідати український Крим, де проходив строкову службу, і покупатися в Керченській протоці».

Зараз Вуж разом із побратимами продовжує робити «смерть ворогам». Вони не зупиняться, поки окупант не буде знищений повністю.