Штаб-сержант 55-го батальйону 100-ї бригади ТрО Віктор Антонович Адамук поділився думками про причини російсько-української війни, проблеми підрозділу та місцевої влади, а також розповів про необхідні кроки для наближення Перемоги над ворогом.

Пан Віктор - підприємець із Хобултови Зимнівської громади. Однак у перші ж дні повномасштабного вторгнення, після того, як відправив невістку з онуками за кордон, став на захист нашої держави, що і продовжує робити нині разом із сином в одному батальйоні, - пише газета "Місто вечірнє".

- Пішов служити, бо розумів важливість цього, що ворог може дійти до нас через Білорусь, - розповідає чоловік. - Пам'ятаю черги у військкомати, у яких ми також простояли.

Причини війни

Як розповідає захисник, для того, щоб зрозуміти, чому почалася війна, потрібно пам'ятати про те, хто такий наш "сусід". Це імперія, яка завжди намагалася розширитися коштом інших держав, в тому числі й України.

- У 1917 році був повалений устрій в росії та створена нова, комуністична імперія, - ділиться Віктор Антонович. - Після розпаду СРСР, росія продовжувала нарощувати потенціал не викорененого "вєлікодєржавія" і більшовартості над іншими народами.

У результаті ідея відтворення Радянського союзу нікуди не зникла. І було зрозуміло, що рано чи пізно росія розпочне відвойовувати землі. Тим більше, що весь час незалежності вони готували фінансовий і людський ресурс.

На думку пана Віктора другим фактором початку війни стала геополітична ситуація у світі. А саме той момент, коли всю Європу підсадили на "газову голку", яка, здавалося, була вигідна всім.

- Задля цього їхніми олігархами були побудовані усі так звані газові потоки, які по своїй суті неокупні, а тільки призначені для створення залежності інших країн від росії, - розповідає чоловік.

Так само, на думку захисника, через підкуп політиків, практично наша енергетика перестала розвиватися, що стало першочерговою точкою впливу на Україну. Та як зазначає пан Віктор, наша країна тепер вдало обходиться без російського газу і буде продовжувати це робити.

Саме через такий вплив світ закривав очі на напади росії на Грузію, дві чеченські війни, знищивши при цьому всю еліту та інтелігенцію на окупованих територіях.

- Початком війни я вважаю Помаранчеву революцію, - каже Віктор Антонович. - і ця війна мала політичний вигляд, бо росія хотіла нам нав'язати свого підкупленого кандидата Януковича. Так само вся структура Партії Регіонів, то всі вони є агентами росії. Та тоді наш народ відстояв свою країну і свій вибір. Але народний обранець, на жаль, не мав політичного впливу ні на що.

Після обрання Януковича, в Україні активно впроваджувалася політика і цілі росії - знищувалась економіка та продовжувався активний занепад і скорочення Збройних сил України.

Згодом відбулася Революція Гідності. Небесна Сотня - це перші жертви великої війни. Саме тоді почався наступ на Україну.

- Чому ж почалося вторгнення росії в Україну? А тому, що окупанти побачили слабкість Західного світу, й Америки зокрема, - каже військовослужбовець. - Ця слабкість полягала в тому, що США вивели свої війська з Афганістану, втративши таким чином вплив і свій авторитет в очах інших країн. Цей вчинок спричинив цілу бурю із бойових дій.

Перемога буде, але не скоро...

Як каже пан Віктор, війна закінчиться не завтра, як говорять багато політиків і діячів. Ми повинні розуміти, що ні смерть путіна, ні зміна влади в росіїі не означатимуть нашої Перемоги. Перемога буде тоді, коли наші нащадки житимуть вільно на своїй землі, включно з Кримом, Луганською і Донецькою областями.

- Перемога буде тоді, коли наші діти не будуть воювати. А для цього потрібно воювати нам. Якщо воювати не будемо ми, то воюватимуть наші діти та онуки, - запевняє Віктор Антонович. - Це не мине нікого. Якщо ти сьогодні "відкосив", то завтра за це заплатять твої діти, можливо навіть життям. Людям потрібно розуміти, що всі ми повинні працювати задля Перемоги. Існують закони воєнного стану, яким потрібно підкорятися, а не розхитувати ситуацію, як роблять деякі тіктокери...

У військових шок від дій місцевої влади та чиновників

Як розповідає пан Віктор, у багатьох захисників виникає обурлива реакція на дії влади, особливо, коли вони бачать виявлення корупції серед місцевих чиновників і депутатів, і яких суди за великі гроші відпускають під заставу. І це у той час, коли військові самостійно купують, ремонтують і заправляють автомобілі для фронту, забезпечують себе формою і спорядженням, купують на зарплату дрони й тепловізори, щоб якісно захищати нас із вами.

- Якщо подумати, то бюджет Володимира в основному складається з податків військових, які на фронті. А місцеві чиновники за ці гроші від захисників бордюри ставлять і стадіони ремонтують. Чи вони думають, що хлопці не повернуться і не спитають з кожного із них? Та й для кого вони це роблять? Для росіян? Бо якщо не дбати про військових, якщо хлопці будуть неспроможні захищати, то вони точно сюди прийдуть, щоб топтати ту нову костку і бордюри, - зауважує пан Віктор. - Та ж сама ситуація з місцевою поліцією, коли заступник начальника відділку "обілєчував" дезертирів на кордоні. Державний службовець бере плату для того, щоб цей втік від призову, щоб заробити самому і поділитися по всій вертикалі до самого верху. І я переконаний, що усім їм рано чи пізно доведеться відповідати за це. Якщо не перед законом, то перед хлопцями, які повернуться. Якщо ж сказати простими словами, то у кожного військового "виписана ліцензія" на знищення ворогів України.

Потреби підрозділу - в забезпечені та людях

Від початку повномасштабного вторгнення Віктор Адамчук служить у 100-й бригаді ТрО. Спочатку цей підрозділ охороняв кордони нашої країни з Білоруссю. Нині ж - перебуває у зоні активних бойових дій на Сході України. Та попри бойові успіхи через досвідчених вояків, у хлопців з 55-го батальйону все ж виникають значні труднощі.

- Почалося із того, що нам довелося все самим купувати, - розповідає пан Віктор. - На мене навіть штанів не знайшли. Формування нашого батальйону відбувалося нашвидкуруч, через що необхідно було докласти титанічних зусиль нашим командирам і логістам, щоб забезпечити нас елементарними необхідними речами. Попри все наш батальйон, виконуючи свої задачі, зробив цілу систему оборони в зоні нашої відповідальності. Це - кілометри окопів, бліндажів, фортифікаційних споруд.

Після відряджання на Схід перших два тижні хлопці увесь час були в напрузі, вивчали території.

Більшість із хлопців були "не обстріляні, але, як зазначає Віктор Антонович, усі справлялися зі своїми задачами на відмінно, як офіцери, так і солдати.

- Якщо говорити про втрати, то в нас їх дуже мало в порівнянні з іншими. А це говорить про професіоналізм командування, - каже захисник. - А що казати про наших медиків? Вони працюють цілодобово, за що їм потрібно ставити пам'ятник при житті.

Але попри успіхи підрозділу хлопцям необхідна допомога, яка полягає у їхній заміні на фронті, зазначає пан Віктор. За два роки наші захисники втомилися постійно бути в окопах і під обстрілами, дехто звільнився через життєві обставини, когось поранило у бою. Тому для підрозділу необхідні люди.

- Хоч на передовій військові отримують великі зарплати, вони все одно ці кошти витрачають на себе і свій підрозділ, - розповідає Віктор Адамчук. - Для виконання задач ми купуємо свої автомобілі, купуємо запчастини до них, пальне, платимо за ремонт і обслуговування. Цього не повинно бути. Якщо все залишиться, як є, то ми можемо програти цю війну. І владі про це треба думати.

Дії, необхідні для перемоги

Найперше, що вказує чоловік, що необхідно перестати паплюжити військових, як часто це роблять в інтернеті, а навпаки сприяти їм і допомагати.

- Також військові в праві претендувати на кошти з бюджету, адже це завдяки їм ця казна наповнюється. - зазначає пан Віктор. - І хай шановні депутати, дивлячись на цей пиріжок, розуміють, що його "пиляти" не можна. Костка і стадіони - завтра. Це все треба. Але поки збережіть те, що є. Решту ресурсу необхідно спрямовувати на оборону!
- У мене думка була, яку не знаю чи реалізую. Нам пригнали джип з передка, який возив міни. його спихали з дороги, побили передок. Волонтери понад тисячу кілометрів гнали його на лафеті. Зараз шукаємо для нього двигун. Я от хочу взяти цей джип, привезти його, наприклад, до голови Зимнівської ОТГ чи Володимира поставити під радою і забрати їхнього автомобіля для наших хлопців, - жартома розповідає військовий. - Це ж власність громади. А думку жителів громад я б хотів почути в інтернеті, чи згідні вони із цим.

Що ж стосується жителів нашого міста і району, то вони найбільше допомагають нашим захисникам, зазначає Віктор Антонович. Чоловік розповідає, що постійно наші волонтери, прості люди, дбають про підрозділ, купують необхідні речі, допомагають із запчастинами, забезпечують обладнанням. Навіть більше за представників влади громад.

P.S.:

"Якщо подивитися на окуповані території, нам потрібно зрозуміти, що всі зрадники, які перейшли на сторону росії, і всі, хто голосував за "руській мір", і навіть невинні люди, - їх вже "зробили" громадянами росії. Їм дали в руки зброю і відправили на війну проти України та нашого народу. Скільки їх загинуло - покаже історія.

За цей гріх доведеться платити життям своїх дітей та онуків. Подумайте, якої ви чекаєте долі чекаєте для них?

Якщо не переможемо, то вашими руками імперія буде відвойовувати нові території, тільки вже в Європі.

А всіх, хто взяв зброю, щоб боронити Україну,- обов'язково знищать!" - Віктор Адамчук.

Якщо Ви бажаєте приєднатися до борців і захисників нашої країни у лавах 100-ї бригади ТрО, звертайтеся за телефоном - 097-185-69-79.

Спілкувався Олексій Біянов