В Україні депутати знову пропонують скасувати 8 березня та призначити день української жінки 25 лютого в день народження Лесі Українки.

Чи на часі подібні зміни, чому це свято важливе, чи варто його лишати та чи потрібен вихідний в цей день, в етері ГІТу розповіла докторка історичних наук і президентка Української асоціації жіночої історії Оксана Кісь.

«Цю новину я сприйняла з великим обуренням. Тому що не тільки вона не на часі, але подібні пропозиції є насправді дуже шкідливими і є кроком назад по відношенню до нашого руху до цивілізованого світу, впровадження демократичних цінностей, серед яких ідея гендерної рівності посідає одне з чільних місць. Відмова від міжнародного дня прав жінок, яке у цілому світі відзначають вже понад 100 років, означає лише одне, що українці відмовляються від цього цивілізованого світу і хочуть будувати якийсь свій осібний, унікальний шлях», — ділиться пані Оксана.

Також вона вважає ганебним обгрунтування авторів цього проекту, оскільки вони вдались до маніпуляцій фактами та термінологією, яка безсумнівно тригерить зараз українців, як наприклад згадки московського окупаційного режиму. На її думку це спроби маніпулювати на темі декомунізації, яка не має відношення до міжнародного дня прав жінок.

«Понад 20 років активістки жіночих правозахисних організацій в Україні активно відроджують первісний сенс цього свята, який був цілеспрямовано спотворений впродовж десятиліть радянською владою, яка позбавляла це свято сенсів, привласнила, інструменталізувала його для пропагування радянського способу життя. Власне кажучи, історія того, як змінювалося, як було використане 8 березня проти самих жінок дуже добре ілюструє, як взагалі гендерна політика в радянському союзі стала інструментом проти самих жінок. Коли декларація емансипації жіноцтва врешті-решт перетворилась в експлуатацію жіноцтва з подвійним навантаженням у професійній сфері і сімейно-побутовій сфері, — зазначає Кісь та додає, — коли свято покликане артикулювати питання гендерної нерівності та дискримінації жінок, в підсумку було цілеспрямовано позбавлене політичних сенсів і перетворено на свято весни, краси й інших жіночих чеснот, тобто свято взагалі патріархальних цінностей».

Вона пояснила свою позицію:

«Ось проти того хибного сенсу 8 березня, до якого багато хто звик: з тюльпанами, квітами і різними приємностями на адресу жінок раз на рік, я виступаю проти. Проте позбавити українське жіноцтво можливості говорити про існуючі проблеми, але також відзначати здобутки і поступ на шляху гендерної рівноправності — це абсолютно хибний шлях і неприйнятний в наш час».

Також Оксана вважає, що цей день має бути вихідним днем, оскільки у сучасних жінок, які також зайняті роботою та суспільним навантаженням у вигляді догляду за дітьми, старшими поколіннями та побутом, лишається мало часу, щоб зробити щось значуще для себе.

«Тому цей один день на рік вони можуть використати для того, щоб зустрітися, обговорити, заявити, вимагати, влаштувати відповідні тематичні події, привертати увагу і тд. Зараз це важливо дати жінкам можливість цей час використати для значущої для цілого суспільства теми», — сказала Кісь.

Відтак вона підсумувала:

«Необхідність створення якогось штучного свята українських жінок у день народження Лесі Українки це абсолютно химерний, як завжди, шлях фікцій і профанацій. Є міжнародний жіночий день з величезною традицією, це наше надбання, спадщина і ми маємо її продовжувати відроджуючи певні сенси цього свята, значущого для українських жінок».